Ціни на нафту зростають на тлі напруженості на Близькому Сході

Світові ціни на нафту у понеділок, 16 жовтня, демонструють позитивну динаміку на занепокоєнні трейдерів у зв'язку із заявами президента США Дональда Трампа щодо ядерної угоди з Іраном, а також напруженості в Іраку у зв'язку з референдумом про незалежність курдської автономії, свідчать дані торгів.

Станом на 8:11 вартість грудневих ф'ючерсів на північноморську нафтову суміш марки Brent піднімалася на 1,05% - до 57,77 доларів за барель, ціна листопадових ф'ючерсів на нафту марки WTI збільшилася на 0,82% - до 51,87 долара за барель.

Ситуація на Близькому Сході викликає побоювання учасників ринку через перспективи перебоїв у постачанні "чорного золота". Раніше видання The Washington Post із посиланням на власні джерела в Білому домі повідомило про те, що президент США Дональд Трамп має намір анулювати ядерну угоду з Іраном. При цьому постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі заявила про те, що Вашингтон не виходить з ядерної угоди з Тегераном.

Тим не менш, за словами Трампа, Білий дім працюватиме з Конгресом над "серйозними недоліками" міжнародної угоди з Іраном, а США введуть проти Ірану нові санкції за підтримку тероризму.

Тим часом в Іраку урядові війська та військові формування курдів ведуть боротьбу за нафтові родовища поблизу міста Кіркук. Раніше в курдській автономії пройшов референдум про незалежність від Іраку, в офіційному Багдаді його назвали незаконним.

Підтримують ціни на сировину і дані про кількість бурових установок у США. Так, згідно з даними американської нафтогазової сервісної компанії Baker Hughes, за тиждень, що завершився 13 жовтня, кількість бурових установок у США знизилася на вісім штук, або на 0,85% - до 928 одиниць. У річному вираженні їхня кількість зменшилася в 1,7 рази - на 389 штук. При цьому кількість нафтових бурових установок знизилася на п'ять штук, або на 0,67% - до 743 одиниць.

Нагадаємо, угода щодо ядерної програми Ірану була досягнута в липні 2015 року, між Іраном з одного боку і США, Великою Британією, Францією, Китаєм, Німеччиною та Росією з іншого. Тегеран погодився на низку поступок за масштабами своєї ядерної програми в обмін на зняття санкцій.

Детальніше про долю ядерної угоди між Іраном і провідними країнами світу читайте в матеріалі Віктора Каспрука "Чи вийде президент Трамп з ядерної угоди з Іраном?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Раніше парламент Іраку зажадав ввести війська на спірні райони на півночі країни, що знаходяться під контролем курдів з 2003 року, у зв'язку з проведенням референдуму про незалежність Іракського Курдистану.

Зони, стосовно яких ведеться суперечка між курдами і федеральним урядом в Багдаді, не є частиною трьох провінцій північного Іраку, які утворюють автономну курдську область.

Спірними районами є багата нафтою провінція Кіркук, а також частини провінцій Ніневія, Діяла та Салахеддін.

Детальніше про ситуацію довкола референдуму в Іракському Курдистані читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Курдський вибір. Іракська автономія за крок від незалежності" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".