Чому криза в Тайванській протоці вдарить по кожному: $2 трлн збитків навіть без єдиного пострілу — Bloomberg

Закриття Ормузької протоки Іраном показало, наскільки швидко стратегічний морський коридор може перетворитися на зброю з глобальними наслідками. Але є місце, криза в якому може виявитися ще більш руйнівною — Тайванська протока, через яку проходить близько 90% світових поставок передових напівпровідників, без яких неможливі ні штучний інтелект, ні смартфони, ні сучасна військова техніка, пише Bloomberg.

Китай спостерігає

Китай уважно вивчає, як Іран і США використовували Ормузьку протоку як інструмент тиску. Це не просто геополітичне спостереження — це вивчення можливого сценарію для Тайваню. У своєму першому публічному коментарі щодо конфлікту президент Сі Цзіньпін назвав міжнародний порядок таким, що «руйнується у хаос».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай відкинув звинувачення у військовому тиску на Тайвань та заявив про “зловмисні наміри” США 

Китай офіційно вважає Тайвань, острів з 23-мільйонним населенням, своєю територією. Сі Цзіньпін зробив «возз'єднання» частиною свого політичного спадку. Прямий військовий напад вважається менш імовірним сценарієм, ніж морська блокада або «карантин» — режим, за якого Китай контролював би весь рух суден до і від острова, не оголошуючи формально стану війни.

Тайванська протока важливіша за Ормузьку

Тайванська протока — водний коридор шириною близько 180 км між материковим Китаєм і островом Тайвань, що з'єднує Південнокитайське море з Східнокитайським. На відміну від Ормузької протоки, судна тут теоретично можуть рухатись в обхід, але лише ціною значних витрат часу і пального. Щодня через протоку проходить значна частка світових контейнерних вантажів, енергоносіїв та промислових товарів.

Але ключова вразливість не нафта, а чипи. Тайвань є домом для TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company) — найбільшого у світі виробника передових мікросхем, які є основою для всієї сучасної електроніки: від iPhone до систем наведення ракет. Жодна інша країна не має порівнянних виробничих потужностей у сегменті найдрібніших і найскладніших чипів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Чипова війна. Три глобальні шторми та битва за майбутнє

Скільки коштуватиме блокада

Оцінки збитків від можливої кризи в Тайванській протоці вражають своїм масштабом:

• $2+ трлн — мінімальна оцінка збитків від блокади без повномасштабних бойових дій (дослідження Rhodium Group, 2022). Для порівняння: це більше, ніж весь ВВП Франції або Великої Британії за рік.
• $10,6 трлн — оцінка втрат світової економіки в перший рік повномасштабного військового конфлікту між США і Китаєм через Тайвань (Bloomberg Economics, лютий 2025). Це еквівалент 9,6% глобального ВВП.
• Обидві цифри перевищують економічні втрати від пандемії COVID-19 і світової фінансової кризи 2007 — 2009 років разом.

Важлива деталь: значна частина цих збитків може настати навіть без єдиного пострілу. Лише введення «карантину» та зупинки торговельних маршрутів достатньо, щоб розбалансувати глобальні ланцюжки постачання.

Торговельні зв'язки Тайваню

Масштаб торговельних зв'язків острова пояснює, чому криза навколо нього не може бути «локальною»:

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Іран показав Китаю приклад: як Пекін може влаштувати блокаду Тайваню — FT

Примітно, що Тайвань є п'ятим за величиною торговельним партнером самого Китаю. Це означає, що будь-яка блокада не просто відрізала б острів від світу, а завдала би серйозного удару й по самій китайській економіці, позбавивши її доступу до критичних компонентів.

Китай готовий ризикнути

Логіка Сі Цзіньпіна виходить за межі економічних розрахунків. Тайвань як процвітаюча китайськомовна демократія є прямим викликом наративу Комуністичної партії про те, що тільки авторитарне правління здатне забезпечити стабільність і добробут. Доки Тайвань існує і процвітає, це ставить незручне запитання: чому те саме неможливе на материку?

Регулярні китайські військові навчання навколо острова це не просто репетиція можливого вторгнення, а форма психологічного тиску, спрямованого на те, щоб зламати волю тайванського суспільства і переконати його у неминучості «возз'єднання».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай розмістив біля Тайванської протоки винищувачі, переобладнані на ударні дрони — Reuters

Дипломатичні маневри

Минулого тижня Сі Цзіньпін зустрівся з лідером тайванської опозиційної партії Гоміньдан — організації, яка традиційно виступає за зближення з Пекіном. Гоміньдан відіграв ключову роль у блокуванні законопроєкту про оборонний бюджет Тайваню на $40 млрд, який досі не прийнятий парламентом.

На саміті з президентом США Дональдом Трампом, запланованому на наступний місяць, Сі Цзіньпін, за очікуваннями, тиснутиме на скорочення американських поставок зброї Тайваню. Це підсилює занепокоєння тим, чи буде Вашингтон готовий реально захистити острів у разі кризи.

Проблема всього регіону

Уряд Тайваню цього тижня оголосив нові навчання із забезпечення острова критичними запасами в умовах можливої блокади. Заступник міністра внутрішніх справ Тайваню Сойєр Марс в інтерв'ю Bloomberg зазначив: «Це не лише проблема Тайваню — це проблема всього регіону».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай пропонує Тайваню енергетичну безпеку в обмін на “возз’єднання”

Експерти наполягають на кількох кроках:

• США і союзники мають підготувати механізми для підтримки потоку критичних товарів, в умовах можливого тиску, у координації з Тайбеєм.
• Тайвань повинен зміцнювати як військову оборону, так і цивільну стійкість: енергопостачання, запаси продовольства і ліків, альтернативні логістичні маршрути.
• Фінансові ринки потребують чітких сигналів від урядів. Без цього паніка може посилити збитки.

Ормузька протока продемонструвала: для дестабілізації глобальної економіки не потрібна повномасштабна війна. Якщо Тайванська протока стане наступною «точкою тиску», то стримати наслідки буде значно складніше.

Поки світ стежить за війнами в Україні й на Близькому Сході, ще одна криза визріває тихо — через переговори, «подарунки» та політичні сигнали. Асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа» Наталія Бутирська в матеріалі «Пекін наступає м’яко: як «подарунки» Китаю розколюють Тайвань» аналізує, як Китай поєднує військовий тиск із економічними стимулами та політичними контактами і як цей підхід уже впливає на внутрішню політику острова.