Чим займатиметься оновлена Рахункова палата: названо пріоритети

Рахункова палата — один із ключових органів контролю над державними грошима. Втім, питання до ефективності її роботи виникали роками. Голова правління Центру досліджень фіскальної політики, запрошений експерт ІАА Віктор Мазярчук у тексті «Чим запам’яталася Рахункова палата за останні півтора року» проаналізував останні зміни в роботі цього відомства на сайті ZN.UA.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В галузі безпеки та оборони виявлено порушень і недоліків на 16,5 млрд грн – Рахункова палата

Намагання парламенту звільнити голову Рахункової палати стала справжньою епопеєю: Верховній Раді вдалося це зробити тільки з другої спроби. Під час першого голосування 1 грудня 2022 року забракло голосів народних депутатів для ухвалення відповідного рішення. Проте 10 квітня 2023 року голову РП звільнили завдяки суперечливому застосуванню положення статті 12 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Вона передбачає висловлення недовіри однією четвертою частиною народних депутатів України, хоча законодавство чітко визначає підстави звільнення членів і голови РП.

Тимчасовим виконувачем повноважень став заступник голови Андрій Майснер. 21 грудня 2023 року парламент обрав до цього органу чотирьох нових членів. 10 січня 2024 року ВРУ призначила новою головою Рахункової палати Ольгу Піщанську.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європейський Союз пришвидшить процедуру постачання Україні трансформаторів і генераторів, - фон дер Ляєн

Відтак, Рахункова палата працює у такому складі:

• голова — Ольга Піщанська;
• заступник голови — Сергій Ключка;
• члени — Кирило Клименко, Єлизавета Пушко-Цибуляк і Геннадій Пліс;
• секретар Рахункової палати - керівник апарату - Ігор Куц.

В одному із своїх перших інтерв’ю нова голова заявила, що її першочерговими кроками на посаді будуть такі:

• проведення 2024 року аудитів за новими правилами відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI;
• автоматизація контролю за виконанням рекомендацій, наданих за результатами аудитів;
• удосконалення механізму надання рекомендацій об’єктам контролю та моніторингу їхнього виконання;
• напрацювання нової законодавчої бази для перезавантаження РП;
• перегляд підходів до оплати праці в апараті РП, збереження кадрового потенціалу;
• оновлення матеріально-технічної бази;
• міжнародна кооперація шляхом посилення системності та аргументованого аналізу результатів.

Нагадаємо, на кінець квітня державний та гарантований державою борг України склав 6,0104 трлн грн. У доларовому еквіваленті він складає $151,5 млрд. Інформацію про статус держборгу опублікував голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.