Національний банк аналізував наслідки подій на Близькому Сході для України. Там дійшли висновку, що до вже наявних проблем в Україні додалися нові ризики, пов’язані з ескалацією в Ірані.
Про це йдеться у статті редакторки економіки ZN.UA Юлії Самаєвої «Ми намагаємося пройти по лезу»: Андрій Пишний про «плівки Міндіча», межі повноважень регулятора, інфляційні шоки, стрес-тестування банків та їхню роль у відновленні».
Два сценарії
За словами Пишного, у НБУ припускають, що конфлікт в Ірані може скоро завершитися. Це означає, що ціни на пальне підуть вниз і стабілізуються. Однак існує і негативний сценарій.
«Ми розглядаємо два сценарії. Базовий сценарій передбачає поступове зниження напруженості з кінця другого кварталу та зменшення вартості нафти марки Brent до 80 доларів за барель наприкінці 2026 року. Негативний сценарій — триваліша війна та ціна нафти не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026 року», — зазначив Пишний.
За базовим сценарієм конфлікт в Ірані додасть до інфляції в Україні 1,5 відсоткового пункту в річному вимірі, за негативним — 3 в.п.
«Саме тому ми переглянули прогноз інфляції на кінець цього року з 7,5% до 9,4%», — підкреслив очільник НБУ.
Як реагує НБУ
У НБУ є сценарії реагування. Зокрема, у березні регулятор призупинив цикл зниження облікової ставки.
«Розвиток подій підтвердив, що рішення було слушним і своєчасним. У квітні ми залишили облікову ставку на рівні 15% і переглянули її прогноз — вона залишатиметься незмінною довше, ніж передбачалося раніше, до другого кварталу 2027 року. Якщо ризики для інфляції зростуть, ми готові підвищити облікову ставку та застосувати інші інструменти», — додав він.
Вплив на ВВП
За словами Пишного, конфлікт навколо Ірану також впливає на ВВП України.
«Базовий сценарій — мінус 0,3 в.п., негативний — мінус 0,6 в.п. З огляду на це, а також на суттєвіші наслідки атак Росії на енергетичну інфраструктуру та логістичні об’єкти, ми погіршили прогноз зростання ВВП на 2026 рік з 1,8% до 1,3%», — сказав він.
Він наголосив, що рішення НБУ зберегти облікову ставку на незмінному рівні враховує необхідність підтримати економіку, яка суттєво постраждала у першому кварталі. Зокрема, це рішення не має створювати ризиків для подальшого розвитку кредитування.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.
