Бізнес має принаймні три варіанти ухилення від "антиофшорного" удару держави

Прийняття "антиофшорного" пакету законів не гарантує перемог держави у боротьбі із власниками контрольованих іноземних компаній (КІК). Про це у своїй колонці для ZN.UA пише юрист Лана Голян.

Для власників таких компанії є готові варіанти вирішення їх проблем від виходу з податкового резидентства України, до зміни структури їхнього бізнесу.

Наприклад, власники КІК можуть заявити про ліквідацію існуючої іноземної компанії, підготувати необхідну фінансову звітність, розподілити активи та кошти, отримані в результаті такої ліквідації, і задекларувати їх, пославшись на відповідний пункт Податкового кодексу. Активи, отримані в результаті таких дій, звільнено від сплати ПДФО. Або ліквідувати старі структури і перевести активи у особисте володіння.

Авторка зазначає, що парламентарії явно розділяють українське суспільство на «багатих» і «не дуже» — тих, хто не пошкодує тисяч 30–50 євро на рік на супровід іноземної компанії, і тих, хто не зможе забезпечити своїм офшоркам необхідного статусу. Перші зможуть виконати вимоги українського закону про КІК та, як і раніше, не платити податків в Україні. Другі будуть змушені відмовитися від іноземних структур. Так держава ставить бізнес перед вибором: створюйте національні українські компанії та платіть податки в Україні або ж виїжджайте та створюйте бізнес в інших країнах. Але вибір у бізнесу значно ширший.

Детальніше читайте у статті юриста Лани Голян - Чи можна ухилитися від «антиофшорного» удару?