Більшість країн ЄС виступає проти закликів Польщі продовжити заборону на імпорт українського зерна

Більшість країн ЄС проти продовження заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня, повідомили POLITICO четверо дипломатів блоку, відкидаючи заклики п’яти східних країн-членів зберегти обмеження.

Українські зернові продукти — пшениця, кукурудза, насіння ріпаку та соняшнику — заборонені на ринках Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини  відповідно до угоди,  укладеної з Європейською комісією на початку цього року, щоб захистити їхніх фермерів від напливу дешевшої продукції.

Обмеження мають закінчитися 15 вересня, але п'ять країн виступають за їх продовження щонайменше до кінця року.

На зустрічі з Комісією в середу посли ЄС з решти 22 держав-членів або відкрито виступили проти ідеї продовження обмежень, або залишилися глибоко скептичними, повідомив високопосадовець ЄС. Найбільше, за словами джерела, продовження мораторію критикували Франція та Німеччина.

Двоє дипломатів додали, що хоча багато країн визнають труднощі, з якими стикаються п'ять східних країн, вони попросили Комісію запропонувати альтернативні заходи.

Один дипломат ЄС із країни, яка скептично ставилася до продовження заборони, стверджував, що рішення продовжити імпортні обмеження було б суто політичним, оскільки на ситуацію впливають майбутні загальні вибори в Польщі.

Вибори у Польщі мають відбутися в середині жовтня. Припинення мораторію може мати негативні політичні наслідки для консервативного уряду на чолі з партією «Право і справедливість» (PiS) передусім через протести польських фермерів проти напливу українського зерна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Одностороння заборона імпорту української агропродукції наразить Польщу на штрафні санкції — ЗМІ

Високопоставлений польський чиновник визнав, що вибори відіграють роль у дискусії.

«Причиною запровадження обмежувальних заходів на рівні ЄС стало те, що фермери почали блокувати дороги та термінали. Час виборів - це той момент, коли деякі політики, деякі лідери радикальних організацій можуть використати ситуацію. Тому, безумовно, ми повинні зменшити, скажімо так, кількість факторів, які б їм допомогли у цьому», —  зазначив він.

Інший польський чиновник у розмові з виданням стверджував, що немає жодних істотних підстав для припинення дії обмежувальних заходів.

 «Якщо говорити про аргументи, заснованих на фактах, їх для збереження обмежень зараз існує більше, ніж у квітні, коли заходи були введені вперше», —сказав чиновник.

Україна не погоджується з цим і стверджує, що доказів відхилення цін або значного збільшення поставок зерна, які б виправдовували продовження імпортні обмеження, немає.

Аналіз Комісії, датований 27 липня, з яким ознайомилося POLITICO, показав, що угода, яка спрямована на транзит українського зерна через східні країни-члени ЄС до інших країн блоку і третіх країн, не працює, сказав дипломат з однієї зі скептично налаштованих країн-членів.

Незважаючи на збільшення імпорту пшениці та кукурудзи з України після вторгнення Росії в лютому минулого року, ситуація на ринку ЄС є досить стабільною, свідчить документ.

«Комісія ухвалить рішення, чи продовжувати термін дії обмежень, чи ні, однак, враховуючи докази, виконавчій владі ЄС буде важко виправдати їх продовження», — сказав дипломат з однієї зі скептично налаштованих країн-членів.

15 вересня закінчується термін дії заборони ЄС на експорт українського зерна до країн-членів блоку, які межують з Україною. Польща заявляє, що не тільки не дотримуватиметься нових правил ЄС щодо зерна, але й збирається добиватися ембарго на інші українські продукти: малину та мед.