Поширення коронавірусу, безперечно, вже стало викликом світового масштабу - поширення коронавірусу, безперечно, вже стало викликом світового масштабу, - по всій земній кулі запроваджуються обмеження щодо пересування людей, скасовуються спортивні змагання та масові заходи, подекуди навіть заборонено виходити з власного житла без спеціального дозволу. На карантин закриваються цілі країни. Під тиском цих заходів світові ринки охопила ланцюгова реакція "розпродажів" ризикових активів, до яких входять облігації країн, що розвиваються, включаючи українські, та сировинні товари.
А тут ще й зміна уряду і карантин спіткали нашу Батьківщину... Не дивно, що роками виплекані інстинкти зашепотіли у душах наших співвітчизників: "Купуй долар!", і за кілька днів доларів у касах банків та обмінниках не стало. То невже у банків дійсно закінчилися гроші?
Для наочності роботу банку з готівковою валютою можна порівняти з тим, як звичайний супермаркет працює, скажімо, з борошном. Якщо запас борошна на полицях та складі розрахований на середньостатистичний попит із невеликим запасом, а налякані покупці за день змели запаси на тижні наперед, то полиці якийсь час будуть порожніми. Недовго, доки у супермаркет не доставлять позачергової партії товару. І справа не в тому, що борошна у країні не стало чи супермаркет збанкрутував, проблема лише у короткостроковому перекосі попиту на конкретний товар. Причому дефіцит готівкової валюти стосується переважно саме доларів, які вже кілька десятиліть є головним "захисним активом" для пересічних українців і не тільки. Попри близькість до Євросоюзу, Україна є доларизованою економікою, у кризу вона мусить змагатися за "зелені" з іншими доларизованими країнами, та й із самими США.
За іронією, гостроти ситуації з валютою додало призупинення авіаперевезень, запроваджене для запобігання поширенню вірусу. Воно виключно ефективно зупинило й розповсюдження готівкової валюти, для доставки якої в Україну використовують саме авіацію. Це тимчасова логістична проблема, а не фінансова.
То що ж насправді відбувається з банками?
Банки, як і решта країни, живуть в умовах карантину і транспортних обмежень, при цьому безперебійно обслуговують клієнтів. Найближчим часом буде розв'язано і проблему дефіциту готівкової валюти, - питання щодо її доставки в Україну вже вирішується на державному рівні. Зокрема, НБУ повідомив про закупівлю готівки у євро, яку обмінюватиме банкам на безготівкові євро, і домовляється про доставку доларів із США (логістично це все ж складніше порівняно з європейською валютою). Але якщо комусь життєво необхідно "зняти" доларовий депозит негайно, не чекаючи цих поставок, то банки без затримок повертають їх безготівково на поточні рахунки або можуть видавати гривнями за курсом придбання доларів банком.
Водночас безготівкові операції, у тому числі продаж валюти онлайн, здійснюються без обмежень (звісно, крім установлених законодавством України, адже фінансового моніторингу ніхто на період карантину не скасовував).
Однак працюють банки з посиленими заходами безпеки для співробітників і клієнтів - регулярна дезінфекція приміщень, захисні маски, жорсткий контроль за станом здоров'я працівників. Усіх, кого можливо, переводять на віддалену роботу. Частина неключових відділень тимчасово призупиняють роботу (зокрема у закритих на карантин торгових центрах і в регіонах, де оголошено надзвичайний стан), але обслуговування клієнтів у працюючих відділеннях і в онлайні здійснюється в звичайному режимі. До речі, зміни у роботі відділень публікуються на сайтах банків, крім того, продовжують працювати кол-центри та чат-боти. Тож якщо бажаєте придбати іноземну валюту чи оплатити комунальні послуги, перевести гроші дитині-студенту чи погасити кредит, то максимально використовуйте дистанційні сервіси, мобільні додатки. Все працює - для зручності та безпеки клієнтів.
Вживаються заходи і при роботі з готівкою. Знезараження з допомогою ультрафіолету здійснюється у сховищах банків, крім того, НБУ прийматиме від банків готівкову гривню, що перебувала в обігу, й видаватиме замість неї готівку зі своїх сховищ, причому:
- першочергово видаватиметься готівка із запасів, сформованих у попередній період (до поширення коронавірусної інфекції на території України);
- пізніше - готівка, яка пройшла карантин (після 14-денного карантину готівка проходитиме спецобробку).
Утім, безготівкові розрахунки та дистанційні канали обслуговування все одно залишаються найкращим з погляду безпеки та здоров'я рішенням, тож користуйтесь і не хворійте.
Загалом масштабні "противірусні" обмеження як в Україні, так і у решті світу не триватимуть довго. Проте їх негативний вплив на стан світової економіки даватиметься взнаки якийсь час і після карантину.
То чи готова банківська система України до тривалішого погіршення макроекономічних умов? Щоб розібратись у цьому питанні, варто озирнутися назад та оцінити шлях, який ми пройшли за останні роки.
Об'єктивно наша банківська система сьогодні перебуває у найкращій формі за всю історію незалежної України. Рекордні прибутки минулих двох років на тлі перманентного посилення вимог із боку регулятора виникли не на порожньому місці. Якщо розкласти по полицях, то зауважу таке:
- банки суттєво підтягнули операційну ефективність, постійно зменшуючи непродуктивні витрати;
- проблемні кредити (NPL), переважний обсяг яких тягнеться з останньої кризи, повністю зарезервовані, покриті капіталом, їх рівень у портфелях банків упродовж останніх двох років стабільно знижувався;
- банки дуже повільно нарощували кредитування. І хоча дехто був цим дуже незадоволений, сьогодні таке зволікання йде на користь системі, - банки не перевантажені кредитним ризиком, при цьому нові кредити, як правило, значно кращі за якістю порівняно зі старим портфелем;
- сьогодні банки коректно відображають якість своїх активів, адже нагляд з боку НБУ значно посилився, постійно зростають вимоги до управління банками ризиком;
- рівень достатності капіталу в цілому по системі удвічі перевищує мінімально необхідний, тобто у банків є резерв міцності на випадок погіршення якості наявних кредитів;
- при цьому система також має високий рівень ліквідності, що дає змогу без втрат пережити можливі панічні атаки серед клієнтів. От тільки з готівковою валютою виникли складнощі, але ми вже розібралися, чому. Більш того, НБУ готовий значно розширити підтримку банків ліквідністю, якщо вони того потребуватимуть. Банки перебувають у постійному контакті із регулятором, а НБУ вже продемонстрував готовність рішуче діяти на випередження та має великий арсенал інструментів у разі погіршення ситуації.
За ініціативою НАБУ, регулятор також вживає заходів, спрямованих на полегшення адміністративного та фінансового навантаження на банки на тлі тотальної боротьби з коронавірусом, - відкладено планове стрес-тестування та виїзні перевірки, пом'якшено вимоги щодо надання звітності, перенесено формування буферів капіталу тощо.
Тому, повторюся, банківська система готова до погіршення макроекономічних умов і реагування на стреси неекономічного походження. Так, можливості для заробітку і розвитку звужуються, а окремим банкам може знадобитися певна докапіталізація за негативного сценарію, але стабільності системи це не загрожує.