Як зазначено в документі від 20 травня, справу №128-26.13/66-19 розпочато через порушення пункту 3 статті 50 та абзацу 7 частини 2 статті 15 Закону "Про захист економічної конкуренції". НКРЕКП закидають надання переваг певним виробникам електроенергії; їх привілейоване становище спотворює конкуренцію на ринках електроенергії. Третьою стороною до справи долучили ДП "НАЕК "Енергоатом".
У своєму розпорядженні Ніжнік посилається на інформацію Національного антикорупційного бюро, надану у квітні.
Бюро виявило ознаки негативних наслідків дій НКРЕКП по застосуванню Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії, впровадженого у 2016 постановою №289. За даними НАБУ, такі дії регулятора могли призвести до надання переваг виробникам, які працюють за ціновими заявками, на противагу тим з них, які не працюють за ними.
Мова йде про розрахунок Нацкомісією прогнозованої оптової ринкової ціни (ОРЦ) упродовж 2016-2017 років. Він проводився шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній період, що є порушенням алгоритму, визначеного Порядком. За певних умов такі дії могли призвести до спотворення конкуренції на ринку.
"Такі дії НКРЕКП матимуть більш негативний вплив на конкуренцію після запровадження повномасштабного ринку електричної енергії…, враховуючи існуючий на сьогодні значний ступінь концентрації ринку генерації електроенергії і можливість суб'єктів господарювання самостійно визначати ціни на електроенергію в новій моделі ринку", – йдеться у розпорядженні.
Минулого місяця АМКУ дозволив ТОВ "ДТЕК Нафтогаз" олігарха Ріната Ахметова придбати акції "Київобленерго" і "Одесаобленерго". Таким чином, група Ахметова зможе отримати контроль над передачею і збутом 37% всієї електроенергії. А після поглинання ще п'ятьох обленерго - 57%.
Нагадаємо, 17 квітня Марія Ніжнік відмовилася розглядати справу про можливе порушення НКРЕКП конкурентного законодавства на вимогу держкомпанії "Енергоатом". Водночас справу від 20 травня відкрито за матеріалам НАБУ, отриманими нею ще 16 квітня.
У своєму розпорядженні держуповноважена АМКУ також згадала заяви "Енергоатома" від 19 грудня 2018 року і 19 лютого 2019 року, яких наголошувалося на тому, що дії Нацкомісії можуть суттєво зачіпати права держпідприємства. Хоча ще місяць тому на підставі тих самих листів зробила висновок про "відсутність негативного впливу Постанови №289 на економічну конкуренцію".
Ніжнік є кумою ексзаступника голови Адміністрації президента Петра Порошенка Олексія Філатова. Після програшу Порошенком президентських виборів Філатов пішов у відставку.
3 березня 2016 року НКРЕКП прийняла постанову №289, в якій затвердила нову методологію розрахунку оптової ринкової ціни електроенергії. Згідно з цією методологією, вугільна складова у тарифі на електроенергію заснована на котируваннях вугільного хаба ARA (Роттердам) + доставка в український порт.
Насправді ж майже все вугілля постачається до ТЕС на значно менші відстані – з Донбасу та Росії. Відтак "плюс" у формулі є чистим прибутком теплоенергетиків. Понад 80% теплової генерації в Україні належить групі Ріната Ахметова.
НАБУ розпочало розслідування і 17 серпня 2017 року провело обшуки в приміщенні НКРЕКП у справі, пов'язаній з утвердженням формули "Роттердам+".
На думку експертів, формула "Роттердам +" стала вершиною схем збагачення в енергетиці. Вона дозволила близьким до влади структурам закуповувати за необґрунтовано завищеною ціною антрацит з тимчасово окупованих територій Донбасу.
Докладніше читайте в статті Ігоря Маскалевича "Блокада по-роттердамськи: донецький варіант" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".