Альтернатива на здоровʼї: як великі аптечні мережі змушують українців купувати БАДи замість ліків

Великі українські аптечні мережі зараз активно займаються виробництвом та просуванням препаратів власного виробництва. Зокрема йдеться про ТМ Solution Pharm чи ТМ Ронфарм, які продаються лише в аптеках пʼятірки найбільших мереж, куди входять: “Аптека АНЦ”, “Подорожник”, 9-1-1, “Бажаємо здоровʼя”, “Аптека доброго дня”. Водночас, часто такі препарати є біоактивними дієтичними добавками, адже БАДи – не ліки, тому немає відповідного контролю від держави. Проте пацієнт вважає, що при цьому він купив аналог, який допоможе. Про це йдеться в розслідуванні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Уряді продовжать обговорення постанови, яка забороняє бронювати ліки онлайн і візьмуть до уваги пропозиції аптечних прайсагрегаторів

Наприклад, Віагра. Це рецептурний препарат (як і усі ліки на базі силденафілу). Якщо просто вбити цю назву на сайті однієї з найбільших аптек, то одразу ж отримаємо і пропозицію дешевших аналогів. Наприклад Вімакс Форте який у кілька разів дешевший за оригінальну Віагру, позиціонується продавцем, як препарат, що має аналогічні властивості, хоча не є лікарським засобом і не містить силденафілу.

За ліки аптечні мережі видають навіть косметичні засоби та дієтичні добавки. Наприкінці 2023 року Антимонопольний комітет (АМКУ) вже оштрафував компанію Віола на 3,34 млн грн  за її гепариновий крем. Виробник так і не зміг довести, що його крем мав противарикозний, протинабряковий та тонізуючий ефект (це ті властивості, які мають лікарські засоби, що містять гепарин натрію). Відтак ці надписи були визнані такими, що вводять в оману споживача.

Щоб уникати таких ризиків, великі аптечні мережі замінюють сертифіковані лікарські засобами своїми дієтичними добавками та косметикою під власними торговими марками. На цьому наголошують фармвиробники на умовах анонімності. Як аптека тут заробляє? Кількістю активної речовини, бо саме на ній заощаджують. Наприклад, у лікарському засобі чітко визначено дозування того ж гепарину натрію, і менше його покласти виробник не має права. Але у кремі гепарину натрію, який власне і дає  протизапальний і протинабряковий ефект, може взагалі не бути чи бути на мінімальних позначках. Однак і крем, і медичний засіб для споживача будуть коштувати однаково. Різницю в ціні забирає аптечна мережа. 

Держлікслужба має посилити контроль на мімікрією БАДів і косметики під лікарські засоби, а Мінохорони здоровʼя та та Антимонопольний комітет прискіпливіше дослідити наслідки зловживання  монопольним становищем п’ятірки мереж України. В цьому випадку йдеться про здоровʼя громадян і доступом до якісних медпрепаратів, тож нехтувати — вкрай небезпечно.

Нагадаємо, голова парламентського комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький вважає, що заборона бронювати ліки онлайн обмежує конкуренцію на ринку і може призвести до здорожчання медпрапаратів для українців. Він виступив проти такої ініціативи. Радуцький наголосив, що у фінальній версії постанови, яку винесуть на затвердження уряду, найімовірніше цього пункту не буде.