Аби закрити газове питання у Генічеську, потрібно тягнути 100-кілометрову трубу

Питання забезпечення Генічеська газом після скандалу з Путіним перейшло з галузі економіки далекого міста на узбережжі в здатність України забезпечити власне населення теплом, пише Ігор Маскалевич у своїй статті для DT.UA.

Автор пояснює, що весь наявний і місті газ надходить з того, що видобувається на місцевому родовищі Стрілковому, що поруч з Арабатською стрілкою. Улітку його цілком достатньо (при видобутку 68 тис. кубометрів на день споживання району - близько 10 тис.). Узимку його так само очевидно не вистачає, у сильні морози потрібно вже до 120 тис. кубометрів. До захоплення Криму діяла схема: улітку більша частина газу йшла газопроводом у Крим і далі - у Глібовське підземне газосховище. Узимку газ повертали.

За словами автора, варіантів вирішення проблеми з забезпеченням Генічеська газом небагато.

"Перший - повернутися до старої схеми використання кримського газосховища. Другий - будувати сполучний газопровід до газової системи України. І, звичайно, максимальне переведення системи опалення Генічеська на альтернативне паливо. Причому це турбота насамперед місцевої влади, яка після виборів рясно представлена в Генічеську і районі депутатами від Опозиційного блоку. За збігом - політичними соратниками пана Онищенка, власника прав на видобуток газу з місцевого родовища, який теж, за ідеєю, мав би подбати про те, як видобутий його компанією газ подати жителям міста", - пише Маскалевич.

"Зрозуміло, що для повернення до старої схеми треба приймати політичні рішення на рівні керівництва країни і вести переговори з Кремлем. У принципі, зараз газ з Криму потроху знову надходить. Але краник у будь-який потрібний момент окупанти можуть перекрити. За фактом треба будувати нову трубу завдовжки близько 100 км у бік Кримського перешийка до села Червоний Чабан (є й коротший варіант до запорізької Якимівки). Навіть розуміючи це, ніхто нічого конкретного не робив ні в центрі, ні на місцях. Мовляв, дорого й, може, знову пронесе, буде тепла зима. Краще напишемо ще один папірець. Кількість відписок уже тягне на середній томик. Жаль, топити ним довго не вийде. Однак трубу будувати доведеться - запаси Стрілкового виснажені. Газ із нього качають уже понад сорок років як із наземної свердловини, так і з двох прибережних платформ. Кілька років тому свердловини капітально відремонтували, перейшовши на новий пласт, але більшу частину запасів уже видобули. І якщо раніше ми мали чотири плавучі бурові платформи й у принципі могли б щось добурити, то тепер усі вони захоплені", - наголошує автор.

"Вартість труби, яка підключить Генічеськ до газової системи України, називають різну, але в будь-якому разі це десятки мільйонів гривень і не один місяць роботи, яку вже давно треба починати, - проектування, землевідведення тощо. Минулий рік ми вже втратили. Втрачати ще й цей - зайва розкіш. Питання перейшло з галузі економіки далекого міста на узбережжі в здатність України забезпечити власне населення теплом. Якщо, звичайно, ми не хочемо знову працювати на гарну картинку для Владіміра Владіміровіча", - йдеться у статті.

Нагадаємо, 4 січня російські державні інформагентства повідомили, що Росія почала постачати газ з окупованого Криму в Генічеськ Херсонської області нібито після того, як мер міста декількома днями раніше "звернувся до російської сторони з проханням про постачання у зв'язку з холодами".

Детальніше про схему забезпечення Генічеська газом читайте у статті Ігора Маскалевича "Генічеськ. Про користь провокацій" у свіжому випуску "Дзеркала тижня".