8 приватних і один державний банк допомагали гральному бізнесу приховувати кошти від оподаткування

Гральний бізнес знайшов, як ховати від держави оборот близько десь 10 млрд грн на місяць, і в цьому йому допомагали 8 приватних і один державний банк. Про це заявив перший заступник керівника фінкомітету, народний депутат Ярослав Железняк.

"Дев'ять банків надавали послугу по міскодінгу (призначення банком суб'єкту господарювання коду категорії, що не відповідає його фактичній діяльності, - ред.) та виводу цих грошей. Якщо спрощено: механізм забезпечував, щоб гроші від гравця потрапили на рахунок казино, але типу «за рекламні послуги» чи щось таке", - пояснив депутат.

"Тобто це була достатньо відкрита для ринку послуга, коли банки чудово усвідомлювали, що вони роблять і яку шкоду наносять бюджету. І, звичайно, брали за це непогані комісійні (3-3.5% за еквайрінг). Плюс різні пропозиції виводу в кеш, USDT і т.і", - додав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Майже весь гральний бізнес знаходиться в тіні, тому немає надходжень до держбюджету

За словами Железняка, особливо в цій схемі вразило те, що участь в наданні такої послуги для грального бізнесу брав один державний банк.

"Назву писати не буду, але там співзвучно зі словом газ (вочевидь депутат натякає на "Укргазбанк", - ред.). Причому через нього провели дуже багато грошей. Ще раз, банк повністю державний", - підкреслив Железняк.

Другий момент, який за словами депутата, вражає не менше - один з приватних банків, який був викритий на цій схемі, навіть після того, як справою зайнялися правоохоронці, і далі активно надає таку послугу.

"За наявної у нас інформації, це 250-300 млн грн / добу Назву теж поки не пишу", - зазначив депутат.

При цьому, як стверджує Железняк, відмиті таким чином гроші виводилися на "зарплатні" проєкти", тобто, цими коштами українцям виплачували зарплати.

"І тут з’являється ще один учасник схеми - роботодавець. Дуже часто гроші від гравців використовувалися далі - на так звані «зарплатні проєкти», або спрощено «зарплати у конверті». Тобто банки двічі допомагали уникнути оподаткування", - зазначив він.

За його словами, у схемі брали участь роздрібні мережі торгівлі, які мають тисячі працівників, і які використовують «зарплатні проєкти» від цих банків та їх фінкомпаній.

"Що таке в цьому випадку «зарплатні проєкти» від цих банків. Та все просто, це теж саме що і «зарплата у конверті», тільки у безготівковому варіанті. Співробітник офіційно отримує частину білої зарплати від свого офіційного роботодавця (як правило мінімалку), а все інше просто приходить на його карту від іншого невідомого йому суб’єкту. Це невідомий суб’єкт або якась (фін)компанія або навіть фізична особа, яка поповнює свій рахунок в казино. Ну і податки звичайно ніхто не платить - для цього ж все й існує", - заявив депутат.

Своєю чергою торгова мережа розраховувалася з казино/банком кешем, який міг без проблем виводитися за кордон.

"Наприклад, через експорт «чорного» зерна. Комісія банка десь 2,5%", - стверджує Желєзняк.

За словами депутата, перелік цих компаній-роботодавців вже є.

"Там, відверто, компанії, які, здавалось, мають нормальну репутацію. Тобто здавалося поки не побачив документи", - зазначив він.

"Короткий підсумок, крутиться обсяг десь понад 120 млрд грн, де декілька разів виграють всі окрім Держави: на етапі сплати податків з прибутків казино, на етапі від сплати податків з виграшів гравців, на етапі від сплати податків на виплаті зарплат. Просто нагадаю, що все це відбувається під час війни", - додав депутат.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Гральний бізнес не виправдав очікувань Зеленського

Нагадаємо, у жовтні 2022 року податковий комітет ВРУ підтримав законопроєкт №8079, яким пропонувалося припинити надання необґрунтованих пільг для організаторів азартних ігор, лотерей і парі. 

12 січня Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №8079.

У пояснювальній записці до документа автори зазначають, що з 1 січня по 31 серпня 2022 року суб'єкти господарювання, що займаються організацією та проведенням азартних ігор, лотерей, парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) та які згодом перейшли на спрощену систему оподаткування, загалом сплатили 174 млн грн податку на прибуток підприємств, 0,3 млн грн податку на додану вартість та 0,1 млн грн земельного податку.

А з моменту переходу на спрощену систему ці ж суб’єкти сплатили лише 13,4 млн грн єдиного внеску, продовжуючи здійснювати активну діяльність.

6 лютого президент Володимир Зеленський підписав закон щодо заборони перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування.