Часті пожежі можуть призвести до повного зникнення цілющих хвойних лісів у Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику, стверджує директор Інституту ботаніки НАН України Яків Дідух. А статус природного заповідника, який не дозволяє підсаджувати хвойний ліс на згарищах, тільки пришвидшує процес заміни хвойних порід на листяні.
Як засвідчили дослідження Інституту ботаніки НАН України, після пожеж у кримських соснових лісах формуються густі зарості ожини, які через кілька років змінюються густим підростом чагарників та листяних лісів. Соснові масиви самосівом практично не відновлюються.
«Такий хід розвитку рослинності (сукцесія) є незворотним, і площа соснових лісів зменшується», — пояснює Яків Дідух. За його словами, штучні посадки сосни після пожежі кардинально не змінюють ходу сукцесії, бо все одно формується густий ярус листяних порід, під яким уже наступне покоління сосни не відновиться.
Однак, додає він, шляхом штучних посадок можливим є сповільнити процес заміщення порід на кілька десятків років. Проте згідно з чинним законодавством будь-яке втручання у функціонування екосистеми природного заповідника заборонене.
«Навіть після пожежі тут не можна вести посадки сосни, — наголошує вчений. — Пасивна форма охорони давно вичерпала себе, сьогодні вона — гальмо для заповідної справи, бо при цьому втрачається цінність тих екосистем, заради яких і створювався заповідник».
Тим часом масштаби пожеж у заповіднику наростають. За останніми даними, в результаті пожежі у серпні цього року повністю вигоріло 70 гектарів лісу, а 300 гектарів було охоплено низинною пожежею, що призведе до істотної зміни трав’яно-чагарникового ярусу.
Утворюючи майже суцільний пояс у районі Великої Ялти, сосна виділяє ефірні олії, озон, що в комплексі з морським повітрям позитивно позначається на оздоровленні людей, котрі страждають на хвороби дихальних шляхів. Ще у ХІХ ст. відомі лікарі Боткін, Штангеєв запропонували тут спеціальні маршрути для лікування хворих, що функціонують дотепер.
Подробиці про загрозу, яка нависла над хвойними лісами ялтинського заповідника, читайте у статті Якова Дідуха «Чого не встигли пожежі, те донищимо самі?» у свіжому номері «ДТ».