ВПЕВНЕНО ПРОСТУЄМО ДО… НОВИХ КАТАСТРОФ?

Суд не цікавить безпека життя багатьох людей?

Тільки суд нам допоможе — вирішили борці ГКНБУ, пересвідчившись у відсутності належного реагування державних органів на їхні клопотання. Олексій Толкачов та ще п’ять членів комітету подали позовну заяву до Печерського районного суду міста Києва. Наводячи докази, що будівництво енергоблоків ведеться з порушенням чинного законодавства і здорового глузду, позивачі вимагали від суду поновити і гарантувати їхнє порушене конституційне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля шляхом припинення незаконного фінансування і будівництва енергоблоків до отримання позитивних висновків державної екологічної експертизи.

До прохання позивачів слід додати: порушене конституційне право не тільки їхнє, а всіх нас — громадян України. Саме тому цей судовий процес охрестили з перших днів справою «Громадяни проти «Енергоатому». Але, за правилами судочинства, позивачі мають висувати вимоги щодо захисту лише своїх особистих прав. А суд добачив, що «позивачі звернулися до суду в інтересах суспільства взагалі, при цьому повноважень на таке звернення не мають. За таких обставин у прийнятті позову слід відмовити». І виніс ухвалу: відмовити…

Майбутні професійні юристи (нагадаємо: позивачі — студенти юрфаку КНУ імені Тараса Шевченка) не погодилися з цим рішенням суду. У своїй скарзі до Апеляційного суду м.Києва вони стверджують: позивачі звернулися до суду від свого імені і до конкретного відповідача НАЕК «Енергоатом» по захист саме свого порушеного права. У тексті позовної заяви немає жодної згадки про якісь «інтереси суспільства взагалі». А «суспільство» не є юридичною категорією або «особою» в сенсі глави 2 Цивільного кодексу України, а тому надати доручення від «імені всього суспільства» неможливо навіть гіпотетично».

Апеляційний суд Києва визнав абсолютну правомірність вимог позивачів. Справу повернули до Печерського суду м.Києва, де 5 серпня відбулося перше засідання. Сталося те, чого ядерне відомство так боялося, — на перший судовий процес прийшло так багато зацікавлених і журналістів, що всі просто не вмістилися у будинку суду та прибудинковому дворі. Відтоді відбулося ще кілька засідань, однак розгляд справи триває й донині. За цей час Кабінет міністрів України і Національна комісія регулювання електроенергетики України прийняли відповідні рішення щодо збільшення фінансування і прискорення будівництва АЕС. Так, з 1 серпня 2002 року (а перше судове засідання у справі «Громадяни проти Енергоатому» відбулося 5 серпня) фінансування будівництва збільшене майже вдвічі.

Повинні були хоч на це звернути увагу…

Ще у листопаді 1998 року федеральне екологічне агентство Австрії підготувало доповідь уряду цієї країни про ядерні реактори на Рівненській і Хмельницькій АЕС. Підготовка документа була пов’язана з проханням компанії «Енергоатом» до Європейського банку реконструкції та розвитку надати кредити на добудову енергоблоків. А згідно з принципами Євробанку, необхідно провести процедуру громадського обговорення проекту, про що, виявляється, «Енергоатом» оголосив 18 серпня 1998 року. Процитую уривок із висновку доповіді (у неофіційному перекладі):

«Відповідно до міжнародних вимог щодо процедур оцінки впливу на навколишнє середовище, надана документація проекту завершення будівництва ХАЕС-2/РАЕС-4 є незадовільною… У країнах Заходу проект такого масштабу не був би прийнятий на підставі настільки недостатньої інформації.

Випромінення в атмосферу і рідкі радіоактивні викиди перевищуватимуть такі на французьких і німецьких реакторах. Очікуються значніші наслідки виділення тепла з рідкими викидами, принаймні у випадку Рівненської АЕС. Не були повністю досліджені наслідки додаткового зневоднення артезіанських джерел і річок. Немає планів засвоєння, оброблення і видалення всіх радіоактивних відходів у результаті експлуатації АЕС.

Ризик аварії і можливі наслідки нормальної експлуатації ХАЕС-2/РАЕС-4 дозволяють дійти висновку, що цей проект негативно позначиться на навколишньому природному середовищі».

Варто лише додати: доповідь готували фахівці федеральної канцелярії і федерального міністерства у справах навколишнього середовища, Федерального екологічного агентства за сприяння Енергетичного агентства, Інституту прикладної екології, Інституту дослідження ризику Віденського університету та інших наукових установ Австрії.

Між іншим, резолюції громадських слухань, що були проведені у листопаді-грудні 2001 року у Львові та Києві, збігаються з висновками австрійських експертів. Добудова енергоблоків незаконна і недоцільна. Потрібна стратегічна і безпечна програма розвитку енергетики в Україні. До її розробки необхідно залучити широку громадськість. Утім, усе це не новина.

Іще Щербицький застерігав

Стан обладнання діючих енергоблоків АЕС незадовільний. Понад 50 відсотків обладнання вже відпрацювало свій ресурс. Такі повідомлення часто з’являються у пресі після тематичних засідань різних державних органів. Мимоволі виникає запитання: котра з діючих АЕС повторить досвід ЧАЕС? А напередодні найстрашнішої ядерної катастрофи КДБ УРСР також неодноразово повідомляло про недоліки в роботі ЧАЕС.

Був тоді ще один таємний на той час документ найвищого рівня. Цитую: «ЦК Компартии Украины считает необходимым проинформировать о положении, сложившемся на атомных электростанциях республики. Из-за отдельных проектных расчётов, низкой надёжности части оборудования, недостаточной квалификации обслуживающего персонала за последнее время здесь произошел ряд крупных аварий, которые привели к ухудшению радиационной обстановки и серьёзным перебоям в электроснабжении народного хозяйства…

Серьёзные просчёты проектными организациями допущены при выборе промплощадки Ровенской АЭС. В прошлом году в результате карстово-суффозионных процессов здесь произошли два провала земной поверхности, повторными изыскательскими работами обнаружены многочисленные карстовые пустоты, участки разуплотнённого грунта и другие геологические аномалии. Уровень грунтовых вод с начала эксплуатации электростанции повысился почти на 10 метров, что может привести к дальнейшей активизации карстовых проявлений.

По мнению специалистов, без проведения дополнительных крупных инженерно-технических мероприятий строительство второй очереди Ровенской АЭС, предусмотренной постановлением ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 26 июня 1980 года, и дальнейшее развитие жилого посёлка в этих условиях невозможны. Не гарантируется и безопасная эксплуатация первой очереди…»

Процитованого листа-застереження підписав 4 березня 1983 року перший секретар ЦК Компартії України В.Щербицький. Водночас він просив вищий керівний орган СРСР зобов’язати ряд загальнодержавних міністерств і відомств країни вжити термінових заходів для забезпечення безаварійної роботи атомних електростанцій Української РСР. Просив також доручити спеціальній комісії розглянути питання доцільності подальшого розвитку Рівненської АЕС.

Те, як прислухалися у Москві до тривожного сигналу з Києва, нині знає весь світ. А тоді до чорнобильської катастрофи залишалося три роки…

Про суд і ЄБРР

Судовий розгляд справи «Громадяни проти «Енергоатому» може призвести до згортання грандіозного проекту вартістю 7 мільярдів гривень. А тому, поки цього не сталося, впливові владні сили прагнуть якомога швидше добудувати «проблемні» енергоблоки. Знову звернулися до Європейського банку реконструкції та розвитку. Президент ЄБРР Жан Лем’єр під час свого візиту до Києва в жовтні 2002 року заявив, що Банк поновить переговори з Україною щодо виділення кредитів на добудову Хмельницької та Рівненської АЕС. Правда, того самого дня, після розмови з Президентом України високий гість зустрівся з представниками громадськості — заступником голови Національного екологічного центру України Юрієм Урбанським та головою Громадського комітету нацбезпеки України О.Толкачовим. Подиву європейців не було меж. З’ясувалося, що українська сторона нічого не повідомила Банку про юридичний аспект проекту, про судовий процес проти добудови атомних станцій. Фактично уряд України приховав від європейських кредиторів усі відомості про незаконність будівництва Хмельницької та Рівненської станцій. Уже пізніше на адресу Громадського комітету національної безпеки України з Лондона надійшов лист, яким ЄБРР заявив про намір, перш ніж надавати будь-які гроші, провести щонайретельнішу перевірку законності проекту і витребувати від української сторони всі дозволи та висновки державних експертиз, необхідні для будівництва АЕС.

Невже українська влада знову поквапилася із «залученням іноземного інвестора»?

Висновок-запитання

Хто ж нині, в уже давно незалежній Україні, має дати доручення всім добудовникам надто ненадійних за якістю та сумнівних за екологічними наслідками енергоблоків Рівненської та Хмельницької АЕС: щоб вони все-таки привели нормативно-технічну документацію до сучасних світових вимог і щоб роботи велися згідно з нею; щоб встановили на станціях сучасне устаткування, а не застарілі неліквіди; щоб судова справа «Громадяни проти «Енергоатому» розглядалася в строки, встановлені законом, а не чиєюсь волею «згори»?

І хто, зрештою, повинен захищати законність і національні інтереси в Україні — студенти-патріоти, екологічні організації, журналісти і громадяни чи все-таки державна влада?..

Всі статті Григорій Яковенко

Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.

Будь ласка, виберіть один або більше пунктів

Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК

Залишайтесь в курсі останніх подій!

Підписуйтесь на наш канал у Telegram

Стежити у Телеграмі