СЛІДАМИ РАДІОАКТИВНОЇ «КОЗА НОСТРИ»

Міжнародна група вчених, яка працює у Стенфордському університеті (США), зібрала незвичну базу даних. До неї увійшла інформація про ядерні матеріали, що були залишені, загублені, вкрадені чи просто викинуті, проте, як і раніше, становлять загрозу для здоров’я людей.

Результати дослідження виявилися невтішними — у світі існує добре розвинений чорний ринок урану, плутонію й інших небезпечних матеріалів, причому встановити кінцевий пункт призначення украдених речовин, як правило, неможливо. За словами Людмили Зайцевої, наукового працівника Національного ядерного центру Казахстану, група в ході дослідження не наштовхнулася на жоден випадок виявлення реальних замовників небезпечних речовин. І це при тому, що протягом останніх десяти років із ядерних об’єктів колишнього Радянського Союзу було викрадено близько 40 кг урану та плутонію, які можна використовувати для виготовлення ядерної зброї. І хоча більшість із цих матеріалів було повернуто, про 2 кг збагаченого урану, що зникли з атомного реактора в Грузії, досі нічого невідомо. Не знайдено також уранові стержні (окрім одного, що опинився у руках італійської мафії), викрадені з дослідного реактора в Конго в середині 90-х.

Вчені припускають, що чорний ринок радіоактивних матеріалів зростатиме. Адже тільки на території колишнього СРСР знаходиться 600 тонн найнебезпечніших речовин. Третину з них вдалося «надійно сховати» завдяки програмі забезпечення охорони ядерних матеріалів, фінансованої США. Решта ж охороняється дуже ненадійно. «Для виробництва однієї атомної бомби досить вкрасти 20 кг подібного матеріалу», — зауважила Л.Зайцева.

ІІЦ «Зелене досьє»