ШУМЛЯТЬ ЛІСИ НЕ НА ПАПЕРІ

У газеті «Дзеркало тижня» 13 жовтня ц.р. опубліковано статтю Петра Волошина під назвою «Шумлять ліси... на папері», в якій автор, спираючись на свої власні умовиводи і посилаючись на довідкові дані, стверджує, що із середини 70-х років у половині областей України, а, отже, по всій країні площа лісів зменшується.

Окрім того, у статті ставляться під сумнів звітні дані лісового відомства про обсяги штучного лісовідновлення, тобто насадження лісу на вирубках та інших категоріях лісових земель. Автор стверджує, що на шостому році від часу створення лісових культур в Україні гине до 50% насаджень. І запитує, яка ж частина посаджених культур доживає до 10-, 20-, 40-, 60-річного віку, пропонуючи призупинити фінансування лісокультурної справи взагалі.

Ми, як проектна організація, що займається наземною поділянковою лісоінвентаризацією, проектуванням і щорічним відстеженням вирубування і садіння лісу, а також державним обліком лісового фонду в Україні і має як цифрову, так і картографічну інформацію про ліси в динаміці за тривалий період, заявляємо, що викладені у вищезгаданій статті П.Волошина дані не відповідають дійсності, є невиправданою фальсифікацією і дезінформують громадськість про стан справ у лісовому господарстві.

Так, площа вкритих лісовою рослинністю земель в Україні, навіть без полезахисних лісосмуг і захисних лісових насаджень у смугах відводу залізниць, автодоріг і каналів, які в різний час входили і не входили до складу лісового фонду, має тенденцію до поступового збільшення. Те ж саме стосується загального запасу деревостоїв і лісистості території України. Для наочності це подано в таблиці (за даними періодичного державного обліку лісів).

Наведені дані не можуть піддаватися сумніву, бо отримані шляхом повидільної наземної таксації з використанням аерофотознімків, які мають розрізнювальну здатність площі 0,1 га. Крім того, майже всі ліси України через кожні десять років охоплені повторним лісовпорядкуванням, а з 1990 року додатково т.зв. безперервним лісовпорядкуванням. Технологія визначення площі лісів при лісовпорядкуванні, у т.ч. по категоріях земель, передбачає обов’язкове узгодження її із земельним балансом органів Держкомзему по адміністративних районах.

Пропозиція автора статті шукати об’єктивну істину в цьому питанні шляхом використання космічної зйомки не має сенсу, бо розрізнювальна здатність космічних знімків поступається аерофотозйомці у два-три рази. До того ж, точність визначення площі за космічними знімками не перевищує 10%.

Не відповідає реаліям і «гнітюча» інформація автора про штучне лісовідновлення на не вкритих лісом лісових землях. Так, навіть протягом останнього десятиліття, коли через економічну кризу відбувалося зниженням обсягів насаджень лісу і приживаності культур, питома вага загиблих посадок не перевищує 5%, а разом із незадовільними і неатестованими культурами становить 8%.

Усього ж тільки в лісовому фонді, який перебуває у підпорядкуванні Держкомлісгоспу і становить 66% загальної площі лісів України, збережені штучні ліси займають майже 3 млн.га, або 49 % загальної площі вкритих лісовою рослинністю земель. Скільки їх збереглося до 20-, 30-, 40-річного віку тощо, видно з нижче наведеної таблиці.

Звісно, в лісовій галузі у справі лісовідновлення та лісорозведення є вади, породжені як суб’єктивними, так і об’єктивними причинами. Лісівники знають про них і постійно працюють над їх усуненням, прагнуть не допустити істотного зменшення лісовідновлювальних робіт, виконати необхідний комплекс заходів для охорони і захисту лісів, їх раціонального використання. Хоча фінансова ситуація в галузі, особливо в малолісистих районах, серйозно ускладнює вирішення цих завдань.