ПРИШЕСТЯ ВОДИ

Віддавна люди селилися біля рік та водоймищ. Нині особливо престижно побудувати будинок або дачу при самій воді. Та ріки, як відомо, у певний час року мають властивість виходити з берегів. І хоча весняні води зійшли ще в лютому-березні без особливих наслідків, причиною квітневої повені стало надходження талих вод із районів Білорусі та Росії.

Завчасні прогнози гідрологів і фахівців МНС про масштаби повені повністю виправдалися. Ситуацію в нинішньому сезоні не порівняти з великим потопом 1970 року, коли доходило до евакуації деяких столичних жителів, однак істотно відрізняється вона й від торішньої, коли рівень підйому вод був нижчий від середньорічних показників. Нинішня повінь порівнянна з 1994 і 1996 роками. На Дніпрі біля Києва та у низов’ях Десни рівень води піднявся на 0,2—2,5 метра. В околицях Києва і прилеглих до Дніпра районах рівень води вищий за торішній на 1,5—2 метра. Така ситуація не загрожує особливо масштабними бідами, проте, щоб виключити затоплення великих масивів і населених пунктів, потребує злагодженої роботи всіх служб.

Перший удар стихії взяли на себе населені пункти, розміщені в руслах Десни, Київського й Канівського водосховищ. У сусідньому регіоні, в Чернігівській області підтоплено більше двох десятків сел. На Київщині, завдяки низці запобіжних заходів, масштаби стихії вдалося знизити. У перші дні повінь підтопила село Вишеньки Бориспільського району, Русанівські сади, окремі осередки затоплення зафіксовано в низинах столиці — у районі річкового порту та мосту Патона. Фахівці не виключають, що весняні води можуть проникати через лівобережну дамбу Бортничі—Вишеньки, затоплюючи навколишні території. «Неводостійкими» залишаються низини Осокорків, Позняків, деякі приміські території. Саме тому в Дарницькому районі напередодні паводкового піка провели навчання з цивільної оборони, під час яких підрозділи управління з питань надзвичайних ситуацій діяли в набагато складніших умовах. Наприклад, рівень води замість 150—200 см гіпотетично підняли до 800 см. За цих умов треба було евакуювати понад 4 тис. жителів, забезпечити їхню нормальну життєдіяльність тощо.

На думку заступника начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації Миколи Одарченка, паводкова ситуація в нинішньому році хоча й набагато складніша, ніж у попередні роки, але не надзвичайна, отож у населення немає підстав хвилюватися. Тим паче що відповідні служби, зокрема й МНС, готові й до більшого екстриму. Великі об’єкти й водосховища, за його словами, перебувають під повним контролем. Проте лихо може підкрастися з іншого боку — а саме йдеться про стан ряду малих водоймищ, зливової каналізації, деяких мостів. Швидкому підйому рівня води, отож і її розливу по території може сприяти все, що створює затори. Рішенням спеціально створеної обласної комісії велено обмежити рух важкого автотранспорту по деяких захисних дамбах. У ряді місць довелося навіть вирубати дерева, що перешкоджали стоку води, знищити скупчення водоростей, так звані плавучі острови.

Підготовча робота, що розпочалася завчасно, складання карт найнебезпечніших місць, внесення в них постійних коректив у зв’язку з мінливою обстановкою — все це дало свої плоди: підрозділи МНС із початку повені працюють чітко й злагоджено. Так, неподалік села Хотянівка Вишгородського району затяті рибалки примудрилися не помітити... підйому води в річці, що відрізав їм шлях на берег. І бійці Вишгородського підрозділу пожежно-рятувальної служби оперативно знайшли й вивезли на сушу «остров’ян» та їхні машини.

У цілому великого лиха повінь не принесла. Адже в столичній області створено систему дамб, водосховищ, які дають можливість регулювати водні потоки. Коли стало зрозуміло, що повінь перевищить середньорічні показники, через Київську ГЕС заздалегідь було спущено великий об’єм води, щоб «зарезервувати» місце для вод весняних. Лише за рахунок цього рівень підйому води знизили до 30—40 см.

Весняні води краще за будь-яких контролерів виявляють різні порушення в розподілі земельних ділянок, будівництві житла, дач, розважальних закладів тощо. Деякі будівлі виникають, усупереч усім правилам природокористування, майже біля крайки води. Буває, що ділянки не піднімаються вище рівня ріки чи водойми. У таких випадках навіть невеличка повінь призводить до лиха. Жителі сіл, розміщених поблизу рік і водойм, нарікають, що водою заливає підвали та погреби. Хоча найчастіше матеріальним втратам «сприяє» не так стихійне лихо, як елементарні прорахунки під час будівництва, коли підвали облаштовують нижче рівня води. Природно, їх затоплюватиме, всупереч усім зусиллям рятувальників. Відомо, що на багатій ріками та водоймами Київщині є хороші й привабливі своїм розташуванням місця — численні острови. Тільки ті, хто, всупереч заборонам, облюбовує їх під будівництво дач, котеджів і навіть розважальних закладів, не завжди пам’ятають, що влітку і восени, у повінь, такі місця небезпечні. І, перш ніж вимагати захисту від працівників служби порятунку, треба й самим дотримуватися елементарних правил безпеки.