ПІСЛЯ ДОЩИКА... ТА ЩОДНЯ

Процес пошуку «білих плям» на землі рік у рік ускладнюється. Приклад цього — життя керівника лабораторії радіаційного контролю, директора луганського науково-виробничого підприємства «Досвід» Ігоря Махнєва. Два роки тому він разом із колегами на базі своєї лабораторії встановив комплекс радіаційного моніторингу, який від 2001 року цілодобово збирає інформацію про рівень радіоактивних випромінювань у Луганську.

Комплекс радіаційного моніторингу — це два детектори, один із яких приймає інформацію про радіацію з космосу й атмосфери, інший — із поверхні землі. Усі дані одночасно надходять у комп’ютер у вигляді графіка, а точніше, кривої змін радіаційного фону. Збиранням такої самої інформації займаються й у гідрометеоцентрі. Але там рівень радіації вимірюють не цілодобово, а один-два рази на день. Причому роблять це дозиметром і лише в одній точці міста. Якщо «фон» на кілька годин знизиться чи підвищиться, цей факт для гідрометеоцентру пройде непоміченим. А от моніторинг радіаційного контролю зафіксує все й надасть цілковиту картину змін радіаційного фону протягом доби, місяця, року.

— Радіаційна ситуація в Луганську стабільна. Хоча за останні два роки радіаційні аномалії траплялися приблизно сотні разів, — розповів керівник лабораторії радіаційного контролю. — Кожен дощик приносить із собою радіаційну аномалію. Звісно, незначну. Правда, ми зафіксували одну, яка є цілковитим рекордсменом із перевищення радіаційного фону. Це сталося 29 липня 2001 р. Того самого дня в Луганську був сильний буран і випав град. Тоді радіаційний фон і підвищився до рівня 21,6 мікрорентгена на годину за середнього — 13—14 мікрорентгенів.

— Які причини радіаційних аномалій у Луганську?

— Аномалії — це, скоріш за все, природне явище. Йдеться про розпад радіоактивного газу радону. Продукти його розпаду разом із краплями дощу потрапляють на поверхню та спричиняють підвищення рівня радіації. Це триває недовго — від 20 хвилин до трьох-чотирьох годин.

Ще одним підтвердженням припущення, що радіаційні аномалії мають природне походження, є результати вимірів вмісту радіонуклідів у дощовій воді. Якось, коли сталося чергове підвищення радіаційного фону, ми зібрали дощову воду й помістили її в спектрометр гамма-випромінювання. Після проведення гамма-спектрометричного аналізу побачили характерну лінію вісмуту 214, який є дочірнім продуктом радону.

Я не можу з упевненістю казати, що аномалії, принесені дощем, мають лише природне, а не техногенне походження. Кожна АЕС постійно викидає в атмосферу короткоіснуючі радіонукліди. Зазвичай це відбувається в плановому режимі. Про позапланові викиди можна лише здогадуватися. Якщо й трапляються, про них нам ніхто не повідомляє. Отож, не можна виключати припущення, що зафіксовані нами аномалії — не природне явище, а техногенне, тобто справа рук людських.

Проблема ця невигадана. Навколо Луганської області розташовані чотири діючі АЕС: Аксайська, Нововоронезька, Курська й Запорізька. Найближча з цих атомних електростанцій знаходиться за 70 км від Луганська, найвіддаленіша — за 250 км. Для порівняння: до Чорнобильської АЕС — 900 км. У момент аварії 1986 року вітер дув у бік Білорусі. Проте радіоактивні опади зафіксували й у Луганській області. Якщо, не приведи Господи, трапиться аварія на одній із перелічених вище АЕС, Луганська область потрапить у число перших жертв. У такому разі потрібно бодай знати, що сталася катастрофа.

Крім того, радіаційні аномалії можуть бути пов’язані з викидом газу радону з вентиляційних шахтних систем. Так це чи ні? Відповісти на запитання допомогла б карта виходу радону з грунту. Але упорядкуванням такої карти ніхто ще не займався.

На нашу пропозицію про співпрацю відреагували МНС і обласна державна адміністрація. Влада прийняла рішення підтримати наші починання. Нинішнього року плануємо впровадити в області систему спостереження за радіаційно-екологічною ситуацією. У прикордонних районах буде встановлено радіаційні пости, а точніше, гамма-спектрометричну апаратуру. Уже найближчим часом зможемо дати чіткішу відповідь про причини аномалій. А в цілому система моніторингу з одночасним спектральним аналізом служитиме для раннього оповіщення населення про зміни радіаційного фону на сході України.

У цілому в Луганській області радіаційний фон кращий, ніж в інших регіонах, котрі серйозно постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У деяких районах спостерігаються плями радіоактивного цезію. Але вони разом із відстійниками відходів виробництва вугільних шахт навряд чи можуть вплинути на загальну картину радіаційного фону на Луганщині.

Ми фіксуємо так зване зовнішнє гамма-випромінювання. Але найнебезпечнішим для людини є не зовнішнє, а внутрішнє опромінення. Це ті випадки, коли радіонукліди з повітрям, їжею, водою потрапляють в організм. Випадання нехай навіть невеликих концентрацій радіоактивних опадів та їхнє потрапляння на шкіру людини — півбіди. А от вдихання повітря, забрудненого дочірніми продуктами радону, і вживання води з підвищеним вмістом радіонуклідів — справді небезпечне. Абсолютно точно встановлено: вдихання радону провокує онкологічне захворювання легенів. Але, скажімо, паління —сильніший провокатор...