Під час глобального потепління рослини мерзнуть

Негативний вплив глобального потепління на рослинництво найчастіше перевищує його позитивний ефект. Рослини, пробуджені та виснажені зимовими відлигами, нелегко переносять весняні заморозки. Такого висновку дійшли фахівці Інституту фізіології рослин ім. К.Тімірязєва, спостерігаючи за рослинами озимої пшениці сорту «Миронівська 808». Особливо важко доводиться рослинам, які зустрічають весну під глибоким снігом чи крижаною кіркою.

Зима в Північній півкулі не така, як колись. Через відлиги рослини рано пробуджуються від зимового спокою і вступають у тривалий безсніжний період, для якого характерні кількаразові різкі перепади температур. Протягом доби температура може змінитися більш ніж на 10 градусів. Однак рослини, які прокинулися в період зимових відлиг, ослаблені, оскільки уже використали накопичені восени запасні речовини, тому весняні заморозки можуть призвести до їхньої масової загибелі.

Негативні наслідки потепління в північному кліматі повною мірою проявилися в експериментах, поставлених московськими вченими. Вони вирощували проростки озимої пшениці в скляних будиночках, температура в яких практично не відрізнялася від зовнішньої. За рослинами спостерігали з 1 березня по 10 квітня. Середньодобова температура в цей період коливалася від -9 до +7,5 градуса. Щоб можна було досліджувати всі частини рослини, зокрема і корені, пшеницю висаджували не в грунт, а в спеціальний живильний незамерзаючий розчин, який дозволяв виймати корені, не пошкоджуючи їх. Сніг під час відлиг тане нерівномірно. Через нерівності рельєфу деякі рослини зустрічають весну під глибоким снігом чи під крижаною кіркою. Для імітації цих умов у досліді частину судин із проростками щільно закривали кришкою чи затемнювали світлонепроникним ковпаком. (Глибокий сніг, на відміну від льоду, не заважає вільній циркуляції повітря, але не пропускає світло).

Під час заморозків вода, яка є в рослинних тканинах, утворює лід, і рослина може загинути. Пшениця, покрита льодом чи снігом, зберігає в тканинах більше вологи. Після швидкого та сильного проморожування в спеціальній камері загинули всі рослини з закритих і затемнених посудин, які імітують розвиток під час неповного танення снігу. Контрольні рослини виявилися більш морозостійкими: 30—50% із них уціліло. Досліди показали, що під льодом фотосинтез йде дуже слабко, а під снігом не відбувається зовсім, тому рослини за таких умов утрачають у масі і містять менше цукрів порівняно з контрольними. Та за нормальних умов фотосинтез приходить у норму, якщо, звичайно, рослини до цих умов доживуть.

Таким чином, глобальне потепління впливає на флору неоднозначно. З одного боку, зими стали коротшими, і в рослин з’явилося більше часу для активного життя. З другого боку, загальне потепління супроводжується температурними стрибками, негативна дія яких найчастіше перевищує вищезгаданий позитивний ефект. Рослини страждають від виснаження в результаті вичерпання резервних речовин під час зимових відлиг, від відсутності захисту після танення снігу і повернення морозів у той час, коли вони вже перейшли у вегетуючий стан. У результаті сумарний ефект зміни клімату, очевидно, призводитиме до загибелі виснажених рослин навесні та зниження біологічної продуктивності рослинних угруповань.