НАЙЗАГАДКОВІША РЕЧОВИНА НА ЗЕМЛІ

Вода стоїть осібно в історії нашої планети. Немає природного тіла, котре могло б зрівнятися із нею за впливом на перебіг основних найграндіозніших геологічних процесів. Немає земної речовини, мінералу, гірської породи, живого тіла, до складу якого вона не входила б. Уся земна речовина нею просякнута й охоплена.

В.Вернадський

Ви ніколи не запитували себе, чому водохресна вода не псується роками, а звичайна водопровідна — не простоїть і тижня? Чому з допомогою «живої» води знахарі виліковують хворих?.. Здавалося б, проста й відома кожному школяру формула Н2О! Два атоми водню й один атом кисню. Нічого складного. Але саме за цією поверховою простотою і приховуються незвичайні властивості цього чудесного витвору природи. Скільки робіт було присвячено вивченню властивостей води! Проте досі наука не змогла збагнути всіх її таємниць. Недарма вчені називають воду найзагадковішою речовиною на Землі.

Отже, що ж ми знаємо про воду? Важко знайти природне тіло, яке не містило б у собі води. Хоч як це банально звучить, вона є основою всього живого. Приміром, наш організм складається з води на 70—80% від своєї маси. Якщо без їжі людина може прожити понад місяць, то без питва загине через кілька днів.

93,96% усіх запасів гідросфери становить солоний Світовий океан. І лише трішки більш як 7% — прісна вода. Із них 4,12% — під землею. Води в надрах у 3500 разів більше, ніж у всіх річках світу! Саме тому підземні родовища вважаються стратегічно важливими джерелами води на планеті.

У літературі досі немає чіткого визначення питної води. А основним критерієм питної води практично в усьому світі є лише її хімічний склад. Традиційні санітарно-гігієнічні аналізи дозволяють оцінити, чи немає у воді хімічних сполук, які можуть бути шкідливими для людини. Із цього погляду вода вже досить вивчена, і тут важко сказати щось нове. Але насправді вода — це набагато складніша субстанція, щось унікальне, що має енергію, інформаційну пам’ять та інші властивості, котрі важко розгадати.

Серед інших наукових організацій дослідженнями «нетрадиційних» фізичних характеристик питної води в нашій країні активно займається відділ молекулярної фотоелектроніки Інституту фізики Національної академії наук України разом із Українським інститутом екології людини. Сьогодні група вчених під керівництвом професора Михайла Курика поставила перед собою непросте завдання — усебічно вивчити фізичні властивості води, яку споживають українці. Це стосується не лише водопровідної, а й артезіанської, і бутильованої питної води, що стає дедалі популярнішою у нашій країні. Дослідження розбито на кілька етапів, і вони передбачають як традиційні методи вивчення фізичних особливостей води, так і унікальні розробки.

— Ось уже багато років вивчення властивостей води ведеться за кількома напрямами, — розповідає Михайло Курик. — Досліджується її поведінка при високих тисках і температурах, близьких до існуючих у надрах Землі. Учених цікавлять властивості води, обумовлені її внутрішньою структурою, зміною фізичних властивостей при взаємодії з тими чи іншими речовинами, фізичними полями. Великий інтерес викликають особливості біологічної дії води. Встановлено, приміром, що дегазована вода набуває підвищеної біологічної активності та пришвидшує низку фізико-хімічних процесів. Істотно змінює властивості води нагрівання в герметично закритих посудинах при одночасному підвищенні тиску. Найхарактерніші властивості води засвідчують: вода далеко не завжди поводиться як звичайна рідина.

Пояснення цих та інших особливостей води, за словами вченого, слід шукати в незвичних властивостях структури води. На її формування впливають природні чинники, у яких створюється питна вода, її природна збалансованість і безліч інших нюансів. І коли глибше вивчити цей взаємозв’язок, можливо, вдасться дізнатися багато нового.

Проте ще гостріше для вчених стоїть питання якості питної води, отієї самої, котру людині необхідно пити в сирому, природному, або, як це ще можна назвати, біоенергетичному вигляді. Саме висока якість питної води (не лише хімічна, а й фізична, інформаційна, біоенергетична) гарантує сьогодні людині здоров’я. Інше питання, звідки брати в промислових обсягах чисту й безпечну в усіх відношеннях питну воду? Найдоступнішою сьогодні є поверхнева вода з річок, озер. Проте її якість істотно страждає через хімічне, радіаційне забруднення. Залишається підземна природна вода, захищена товщами геологічних порід від згубного впливу результатів життєдіяльності людини. Саме її по праву можна вважати справжнім золотим запасом людства.

— Особливу увагу в наших дослідженнях ми приділяємо бутильованим питним водам, — зазначає Михайло Курик. — Адже рік у рік їхнє споживання зростає. На мою думку, вода, видобута з надр землі, сьогодні є більш здоровою і перспективною альтернативою водопровідній воді. Проте глибоких і всебічних досліджень цієї води, які виходили б за вузькі рамки застарілих держстандартів, досі не проведено. Ми досліджували понад десяток різних марок найчастіше купованих бутильованих питних вод. Дослідження ще тривають, але вже перші результати наблизили нас до цікавих висновків. Приміром, при першому скринінгу фізичних властивостей з’ясувалося: питна негазована вода «Старий Миргород» має унікальну фрактальну структуру, що не має аналогів. Тобто вона структурно упорядкована, стабільна за своїми фізичними властивостями. Можливо, це пояснюється геологічними особливостями місцевості, де добувається ця вода. Адже Миргород давно відомий своєю природною мінеральною водою із цілющими властивостями. Можливо, є й інші пояснення цього феномена. Але однозначно: саме ця питна вода за всіма параметрами близька до ідеальної. Вона може служити певним еталоном фізичних властивостей питної води.

Відомий український учений веде мову про поки що мало вивчений феномен «інформаційних властивостей» води. Одними з перших на нього звернули увагу японські фізики. Під час експерименту президент токійського університету Масару Емато заморозив краплини води та, роздивляючись їх під потужним мікроскопом, виявив: їхня молекулярна структура по-різному реагує на зовнішню інформацію. Приміром, якщо відтворювати класичну музику, кристали набувають правильної симетричної форми, а після «прослуховування» року — розташовуються в хаотичному порядку. Точнісінько так само вода по-різному реагує на різноманітні слова, звуки й навіть думки. Відомі також випадки, коли піддослідні тварини гинули, випивши воду, котра певний час стояла в цілком герметичній посудині поруч із отрутою. Іншими словами, вода — це не просто речовина, а жива матерія, здатна «насичуватися» інформацією і потім «транслювати» її навколишньому світу. Від такої гіпотези просто голова йде обертом. Ось, виходить, чому хрест і молитва священика перетворюють звичайну воду на святу, передаючи їй позитивний заряд. Ось чому вода з підземних миргородських джерел, захищена від негативної інформації товщами порід, має унікальні корисні властивості, а водопровідна, постійно контактуючи з джерелами забруднень, близька за своєю структурою до «мертвої» води.

Утім, питань поки що більше, ніж відповідей. Залишається сподіватися, що незабаром учені зможуть отримати нові знання, які дозволять нам по-новому подивитися на звичайну питну воду.