На згарищі

Великий вогонь має в часі дві складові - займання і пожежу. У займання може бути сто причин - від блискавки і паління сухої трави до техногенних аварій і зумисних підпалів. У пожежі причина, по суті, одна: нездатність пожежників приборкати полум'я.

За щойно опублікованими висновками Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC), саме через відсутність на державному рівні адекватної міжвідомчої системи охорони лісів, торф'яників, інших природних ландшафтів від великого вогню на суцільне згарище перетворилися тисячі гектарів житомирських, київських, чорнобильських лісів, а також розміщені в них села - з тяжкими екологічними, соціальними і матеріальними збитками людям і країні.

Горіла сосна, палала

"У 2007 році через зміну клімату на посуху Україною прокотилася вогняна хвиля на 10 тисячах гектарах лісфонду, переважно поліського. Відтоді ми живемо в умовах пожежної небезпеки високого рівня (хоча офіційно цього не визнали) і поповнили список країн з потенційним періодичним виникненням катастрофічних природних пожеж. Але досі не навчилися реагувати на нові загрозливі виклики. За це й розплачуємося тепер", - переконаний керівник REEFMC, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України Сергій Зібцев.

З 4 квітня на Житомирщині і в Чорнобильській зоні відчуження не вщухають лісові пожежі. За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), під вогонь потрапило більше 30 тисяч гектарів лісів, згоріло більше 40 будинків у лісових селах. Неймовірними зусиллями пожежних бригад з багатьох областей вдалося не допустити переходу вогню на територію Білорусі, відвернути його від чорнобильського сховища відпрацьованого ядерного палива.

До гасіння пожежі безпрецедентних досі масштабів залучили майже 2,5 тисячі пожежників, лісівників і нацгвардійців, понад 450 одиниць техніки, з пожежною авіацією включно. З державного бюджету на боротьбу з вогняною стихією додатково виділено 100 мільйонів гривень. Збитки ще підраховують.

Багато хто підтримує версію пожежі від незадовільного стану лісової екосистеми, де переважають легкозаймисті сосни, ще й із суцільним сухостоєм, який треба було давно прибрати лісівничими заходами. Але рудий ліс 30-кілометрової зони має статус природно-заповідного фонду у складі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Екологи наполягли залишити природу в первозданному дикому стані. В результаті - там ні доріг, ні вишок спостереження за лісами.

Від чого ж, врешті, палали сухі сосни? Однозначної відповіді немає. Міністр МВС Арсен Аваков наполягає на спланованій диверсії як причині загоряння. Нацгвардія проводить антидиверсійну операцію і повідомляє про затримання кількох груп паліїв. На Рівненщині (а там також досить значні лісові пожежі, як і в Черкаській, Волинській, Полтавській областях) усі випадки загоряння в лісах правоохоронці кваліфікували як зумисні підпали. Те саме оголосили їхні колеги в Білорусі, де активно горять болота і заплави Прип'яті.

До диверсійної діяльності вже майже прирівняли паління аграріями сухої трави та чагарників на сільгоспугіддях, звідки вогонь легко перекидається на лісові угіддя. Істотно підвищено штрафи за порушення вимог пожежної безпеки в лісах та випалювання рослинності на полях і городах.

Дроти і шквали

Але, схоже, влада не має наміру особливо заглиблюватися у причини нинішніх пожеж, що накрили Київ густим смогом, і з'ясовувати, чому вогонь охопив як ніколи величезну територію. Голові Житомирської ОДА Віталію Бунечку, який представляє в області власника лісового ресурсу, до вподоби версія "підпалу через пошкодження електродротів, на які впали дерева в густій (?!) ділянці лісу". Голову Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ) Андрія Заблоцького, який представляє лісокористувачів на рівні всієї країни і відповідає за лісову політику, дуже влаштовує ідея звалити все на "шквальні вітри, яких не було останні 8 років і які сприяли швидкому поширенню вогню".

Такі заяви відверто обурили спеціалістів лісового господарства, екологів, громадськість.

"Основна причина великої пожежі - в нездатності влади мобілізувати, координувати, керувати протипожежними заходами, в банальній відсутності напрацьованих навиків та алгоритмів, у тотальному падінні професійного рівня, знань та розуміння проблем регіону", - заявив в одному з інтерв'ю заступник директора з наукових питань Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології Сергій Гащак.

"Упродовж останніх років, внаслідок безвідповідальної лісової політики, державна система забезпечення охорони лісів від пожеж в Україні була зруйнована, - розповідає керівник Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев. - Ліквідовані або перебувають на ліквідації ключові галузеві лісопожежні установи: ДП "УкрДіпроліс", на якому розробляли проєкти протипожежного облаштування, Українська державна база авіаційної охорони лісів, що забезпечувала оперативне інформування лісогосподарських підприємств про рівень пожежної небезпеки. Зруйновано централізовану систему авіаційного патрулювання лісів. Припинено підготовку авіаційних спостерігачів та лісових пожежних десантників. Натомість не запропоновано лісгоспам єдиного нового та сучаснішого підходу в профілактиці й гасінні лісових пожеж. Української методики та нормативів проведення протипожежного облаштування лісогосподарських підприємств не затверджено".

Винних не знаходили і не карали

Проте лісові пожежі не є проблемою лише лісівників. Лісогосподарська галузь залишилася сьогодні навіть без метеорологічної підтримки держави: 7 квітня, коли в чорнобильській зоні вже лютували пожежі, Гідрометцентр заявляє, що "погодні умови не несуть загрози". Лісопожежні служби галузевих підприємств були дезорієнтовані й не забезпечили рівня готовності, що відповідав би реальній небезпеці. Дорогоцінний час було втрачено. В зоні відчуження існуюча шкала пожежної небезпеки взагалі занижує реальну пожежну небезпеку, щонайменше, на один клас.

За інформацією REEFMC, у країні не функціонує система достовірного національного обліку кількості та площі природних пожеж. Наприклад, у квітні 2015 року вогонь спалив 9,8 тисячі гектарів у Луб'янському лісництві Чорнобильської зони, але в даних ДСНС та в національній статистиці це відображено як пожежа з площею до 600 гектарів. І таких прикладів багато.

"Викривлення пожежної статистики не дозволяє оцінити масштаб проблеми і прийняти на урядовому рівні відповідні національні лісополітичні та управлінські рішення, - наголошує професор Зібцев. - Більше того, через брехливу статистику в міжнародній базі даних природних пожеж ситуація в нас не виглядає критичною, а отже Україна не може розраховувати на відповідну технічну допомогу ЄС".

Численних пожеж, особливо великих (більше 200 га, у тому числі пожежі площею 9 тис. га, яку особисто гасив третій президент України Віктор Ющенко в Херсоні), не розслідують належно, причин не встановлюють, громадян або посадових осіб, винних у допущенні великих пожеж, не притягують до відповідальності, каже Сергій Зібцев. Це також не сприяє наведенню в країні протипожежного порядку.

Чи буде засвоєно всі уроки нинішньої катастрофи і зроблено належні висновки, зокрема щодо організації державної системи охорони лісів, культурних та природних ландшафтів від пожеж у контексті нових ризиків та викликів, а також щодо становлення повноцінної міжвідомчої системи гасіння великих пожеж, у тому числі з оперативною мобілізацією всіх сил та засобів?

Ці питання зараз на порядку денному спільних нарад уряду з ДСНС, ДАЛРУ, органами місцевої виконавчої та представницької влади. Випалена земля, обгорілі пеньки і згорілі заживо лісові звірі, згарища поліських сіл не дадуть цим нарадам стати черговими пустопорожніми розмовами.