Можливості вдосконалення використання підземних вод в Україні

03 липня, 2020, 15:55 Роздрукувати
Автори
Відправити
Відправити

13 травня 2020 року на засіданні Робочої групи при Раді національної безпеки і оборони України з питань безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України було докладно обговорено «водні» загрози національній безпеці України.

Автори

Можливості вдосконалення використання підземних вод в Україні

Адже вперше за останні 150 років зима 2019/2020 років видалася без опадів, а весна 2020 року характеризувалася повною відсутністю весняного водопілля. За даними Гідрометеорологічного центру України, останні п’ять років відзначалися низькою водністю, що призвело до обміління більшості водотоків України. Найбільше потерпають малі річки (з площею водозбору до двох тисяч кв. км) які замулюються, пересихають і зникають назавжди. За даними низки науково-дослідних установ, з карти України за останні 20 років зникло понад 10 тисяч малих річок. Таким чином, «водні» загрози є, радше, загрозами відсутності або ж обмеженості водних ресурсів, впродовж останніх 20 років типовими для України — країни з відносно низьким запасом прісноводних ресурсів. Поверхневі та підземні водні об'єкти гідродинамічно пов'язані між собою, адже загальновідомо, що поверхневий стік — основа живлення підземних водоносних горизонтів. Таким чином, виснажливе використання підземних вод значно посилює негативний вплив зміни клімату на водні ресурси загалом.

У разі обмеженості якогось життєво важливого продукту кмітлива господиня оцінює його запаси, визначає свої потреби відповідно до наявності продукту і починає його використовувати так, щоб продукту вистачило на визначений або ж якомога триваліший термін, залежно від можливості поповнення. Важливий меседж тут — господиня добре знає обсяг наявного продукту і чітко контролює щоденну норму його використання.

Що стосується водних ресурсів, держава як добрий господар теж має знати обсяг відновлюваних ресурсів, розуміти джерела та можливості їх відновлення, зокрема в рамках водних екосистем, оцінити водні потреби соціально-економічного розвитку і регулювати використання. Таке регулювання можливе лише за наявності обліку обсягу вилучення (забору) водних ресурсів. Використання лічильників на електроенергію, природний газ та холодну воду стало повсякденним у побуті людей, які мешкають у сучасній міській будівлі, однак якщо розглянути побут селянина або ж жителя населеного пункту міського типу, то облік використання води для них є, радше, нетиповим явищем, на відміну від використання електрики і природного газу. Майже в кожному обійсті селянина чи жителя районного, а то й обласного центру є криниця чи свердловина на воду, навіть попри наявність централізованого водопостачання. На жаль, облік використання підземної води в таких випадках зазвичай не здійснюється, а інформація про те, з якого водоносного горизонту забирається вода тією чи іншою свердловиною, яка її операційна глибина, дебет та інші технічні й гідрогеологічні параметри, відома лише власникові свердловини.

Станом на 2020 рік використання підземних вод можна охарактеризувати як безконтрольне та безвідповідальне, адже у 2014 році з метою дерегулювання було скасовано дозвіл на проведення спеціальних робіт зі спорудження експлуатаційних свердловин на воду. Якщо до 2014 року необхідність отримання дозволу на проведення спеціальних робіт зі спорудження експлуатаційних свердловин хоч якось утримувала в руслі законності організації, котрі займалися бурінням, то сьогодні діяльність юридичних і фізичних осіб, котрі споруджують експлуатаційні свердловини на воду, — безконтрольна. В селах, селищах міського типу, містах чи не в кожному дворі або на присадибній ділянці споруджено свердловини на воду, для яких або немає паспорта на свердловину, або ж є ймовірність, що дані паспорта (зокрема стосовно глибини свердловини) зазначені неправильно. До того ж найчастіше, на жаль, не йдеться про первинний облік водокористування.

Чому ж господарі свердловин на воду приховують інформацію про базові параметри свердловини та обсяг забору води? Виявляється, що коли:

1) забір або ж використання води зі свердловини перевищує обсяг 5 куб. м на добу, то таке водокористування, відповідно до Водного кодексу України, передбачає отримання дозволу на спеціальне водокористування, а воно оплатне;

2) глибина свердловини перевищує 20 м, то її господар, відповідно до Податкового кодексу України, має платити за користування надрами;

3) видобування прісної підземної води із застосуванням електричних пристроїв зі свердловини перевищує обсяг 13 куб. м на особу на місяць, то в такому разі, відповідно до Податкового кодексу України, має здійснюватись оплата за користування надрами (крім цього, два останніх випадки передбачають отримання дозволу на користування надрами).

Постає логічне запитання: як же в таких умовах безконтрольності можна кількісно ідентифікувати спеціальне водокористування чи користування надрами або ж, відповідно, нараховувати рентну плату за спеціальне водокористування чи користування надрами? Відповіді на це запитання наразі немає.

Фахівці в галузі сталого управління водними ресурсами наполягають на необхідності негайно вирішити питання налагодження державного контролю за використанням підземних вод. Зростання загроз, на тлі посилення негативного впливу зміни клімату, ставить українців перед новою реальністю, пов’язаною з необхідністю кардинально переосмислити цінність і роль води в майбутньому соціально-економічному розвитку України. Чому в громадян України не виникає питань до обов'язковості обліку природного газу, тоді як вважається повсякденним і нормальним не обліковане водокористування? Адже і те й інше — цінний і, на жаль, обмежений природний ресурс. На думку спеціалістів, що забезпечують реформування зазначеної галузі, будь яке використання водних ресурсів має бути облікованим! Саме облік водокористування повинен стати запорукою достовірної оцінки реального використання водних ресурсів, що має лягти в основу його державного регулювання.

З метою упорядкування зазначеної сфери розроблено зміни до законодавства України, які дозволять:

  • забезпечити чіткий контроль над процесом проведення спеціальних робіт зі спорудження експлуатаційних свердловин на воду, повернувши дозвіл на цю діяльність;
  • зобов'язати організації, які є власниками дозволів на проведення спеціальних робіт зі спорудження експлуатаційних свердловин на воду, встановлювати на нові свердловини лічильники води для первинного обліку, а також надавати інформацію в місцеві органи влади та в Держгеонадра про споруджену свердловину і її технічні та гідрогеологічні характеристики;
  • уповноважити місцеві органи влади на здійснення:
    • контролю обсягів використання води та належного утримання свердловини, спорудженої в межах їхньої юрисдикції;
    • інвентаризації свердловин на воду, які є в населення, фізичних та юридичних осіб, з метою їх подальшої реєстрації;
  • зобов'язати власників (населення, фізичних та юридичних осіб) наявних свердловин на воду встановити на них лічильники води та здійснювати первинний облік забору підземної води;
  • зобов'язати Держгеонадра:
    • підготувати і затвердити на належному рівні інструкцію з проведення місцевими органами влади інвентаризації свердловин на воду, які є в населення, фізичних та юридичних осіб, з метою їх подальшої реєстрації;
    • доповнити на основі даних інвентаризації свердловин загальнонаціональну базу даних споруджених свердловин на воду та забезпечити кожному нововиявленому водокористувачеві можливість доступу до бази даних у рамках персональних кабінетів водокористувачів;
    • забезпечити належний обмін інформацією щодо обсягів використання підземних вод з Держводагентство тощо.

Запровадження запропонованих змін до законодавства принесе додаткові надходження до державного бюджету різних рівнів. Адже ідентифікація лише 5–10% прихованих спеціальних водокористувачів, які використовують підземну воду в межах обсягів 5–20 куб. м на добу, та /або користувачів надрами, які забирають підземну воду в обсязі понад 13 куб. м на особу в місяць та/або мають свердловини для забору підземних вод, що перевищують глибину 20 метрів, дасть від 80 до 160 млн грн додаткових надходжень до державного бюджету різних рівнів у рамках зростання надходжень з рентної плати за спеціальне використання водних ресурсів і рентної плати за користування надрами.

Додатковою перевагою імплементації законопроєкту стане більш ощадливе використання підземних вод, адже за умови обліку та контролю їх використання водокористувачі намагатимуться не перевищувати добове використання обсягом 5 куб. м, щоб не потрапити у спеціальне водокористування, а ті водокористувачі, які є платниками рентної плати за спеціальне водокористування, матимуть економічний стимул для економії водних ресурсів, використання яких оплатне.

Захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини, зокрема в розрізі ощадливого й раціонального використання підземних вод, які, відповідно до законодавства, є головним джерелом питного водопостачання для населення України, — передумова майбутнього сталого соціально-економічного розвитку України, основа благополуччя наступних поколінь.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК