ІНВЕСТИЦІЇ: СОЮЗ МЕНЕДЖМЕНТУ І НАУКИ

Спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку — це не лише скандали і суперечки на кшталт «потрібні чи не потрібні». Це реальні економічні результати. В цьому можна було переконатися наприкінці квітня на Донеччині на презентації Торгово-промисловою компанією «Укрвуглемаш» нової вуглевидобувної техніки, що з’явилася в результаті реалізації інвестиційного проекту ЗАТ «Горлівський машинобудівник».

Економічне становище Горлівського машинобудівного заводу до кінця 90-х залишало бажати кращого. Борги по заробітній платі і перед бюджетами всіх рівнів, відсутність оборотних коштів, а головне — застарілий асортимент вуглевидобувних комбайнів, що випускаються підприємством. Вони були розроблені понад два десятки років тому і шахти не особливо прагнули їх купувати. Дійшло до порушення справи про банкрутство підприємства. Схожа ситуація була і на інших машинобудівних підприємствах. Вони почали ставати на ноги з прийняттям Закону України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестування в Донецькій області», ініційованого Донецькою облдержадміністрацією і ухваленого парламентом 1998 року. Після цього в галузь прийшли інвестори.

У Горлівці це сталося 2001 року, коли на підприємстві почалася санація. З ініціативи Торгово-промислової компанії «Укрвуглемаш», що стала координувати діяльність заводу, був розроблений інвестиційний проект «Організація виробництва гірничошахтного обладнання». Вартість цього проекту — 19 млн. грн., більша частина з яких сьогодні вже освоєна. Суть проекту — у розробці сучасних видів очисних і прохідницьких комбайнів, які вже через кілька років мають цілком замінити ту техніку, що машзавод випускав раніше.

Відповідно до проекту передбачається докорінне технічне переозброєння підприємства — заміна верстатного парку, впровадження новітніх енергозберігаючих технологій. Причому цей процес відбувається не лише за рахунок коштів інвестора, а й у рамках програми модернізації основних фондів, що реалізує «Укрвуглемаш» на керованих ним семи підприємствах України і Росії. Природно, крім модернізації виробництва на ЗАТ «Горлівський машинобудівник», яке було створене в процесі санації, докорінно змінилася і маркетингова стратегія. Підприємство не працює на склад, а орієнтується на платоспроможних споживачів. Крім того, сьогодні завод виробляє не просто типовий комбайн, а комбайн для конкретної лави, виготовлений з урахуванням її гірничо-геологічних умов. І поставка ця здійснюється в комплексі з іншими необхідними в лаві агрегатами — кріпленнями і конвеєрами, виробленими іншими підприємствами «Укрвуглемашу». Такий комплексний технологічний ланцюжок дав змогу підвищити конкурентоспроможність техніки, оскільки ефективність роботи «прив’язаних» один до одного комбайна, кріплення і конвеєра набагато вища порівняно з тим, якщо їх купувати окремо в різних виробників.

Першим результатом реалізації інвестиційного проекту стали три комбайни, відправлені в квітні на шахти Донецької і Луганської областей (сума угоди майже 10 млн. грн.). Перший з них — КДК 700. Машина цього типу такої високої потужності на території колишнього Союзу вироблена вперше. Призначений для виймання потужних шарів вугілля (1,8—4,3 м), комбайн має знайти свого основного споживача на шахтах Кузбасу в Росії. Другий і третій (КДК 500 і УКД 300) — для середніх і малопотужних шарів — призначений переважно для вітчизняних шахт Донбасу. Основне достоїнство цих комбайнів у тому, що їхня продуктивність удвічі-втричі вища порівняно з технікою попереднього покоління, а це означає збільшення обсягів вуглевидобутку і зниження його собівартості.

Особливо варто відзначити високий ступінь безпеки ведення гірничих робіт, що досягається за рахунок використання дистанційного управління. Сьогодні вже можна говорити про певний рівень комфорту в процесі експлуатації шахтарями вуглевидобувної техніки, про прогнозоване зниження рівня виробничого травматизму і смертності. Вся ця диво-техніка була розроблена вітчизняними науковцями: головним у цій галузі інститутом «Дондіпровуглемаш», причому у найкоротші терміни. Правда, і вартість розробок немаленька — десятки мільйонів гривень. Проте виявилося, що вкладати гроші в наукові розробки варто. Нині наші машинобудівники випускають обладнання, що за своїми технічними характеристиками порівнянне, а за низкою параметрів перевершує сучасні закордонні аналоги, такі, як комбайни фірм Eickoff (Німеччина) і Anderson (Англія).

З економічної точки зору, можна вже сьогодні сказати: проект почав себе виправдовувати. У результаті реалізації проекту прибуток уже на другий рік (2002 р.) становив 7,9 млн. грн. і весь був реінвестований у розвиток виробництва. Виграла й держава — перевищення сплачених до бюджету податків над пільгами становило понад мільйон гривень. Ряд довгострокових контрактів, укладених на постачання гірникам нової техніки, вже сьогодні дав змогу збільшити розмір заробітної плати пересічним трудівникам удвічі, поліпшити соціальне середовище в індустріальних містах на територіях пріоритетного розвитку.

Отже, цей інвестиційний проект у вугільному машинобудуванні сьогодні приніс перші, але не останні результати, що завтра повинні позначитися на підвищенні ефективності вуглевидобутку і соціальній стабілізації життя наших громадян. Відповідно до розрахунків на лавах, де працюватиме нова техніка, собівартість вугілля знизиться на 5—15%, що означає: модернізовані шахти нарешті стануть рентабельними. Адже сьогодні вуглепром збитковий через високу собівартість вугілля.

Символічно, що в квітні, коли з’явилися ці результати, «Укрвуглемаш» почав реалізацію інвестиційного проекту на ВАТ «Дружківський машинобудівний завод». Інвестиційний проект «Організація виробництва механізованих кріплень» розрахований на шість років і передбачає виробництво продукції в обсязі 228 млн. грн. на рік. Як повідомили в «Укрвуглемаші», джерелом інвестицій стануть власні кошти підприємства, а також гроші власника (Авдіївський коксохімзавод). Під час реалізації проекту відбудеться заміна частини верстатного парку підприємства, а також будуть задіяні нові технології. Необхідність реалізації інвестпроекту зумовлена потребою модернізації основних фондів з огляду на освоєння нових видів механізованих кріплень нового покоління. Нові кріплення перевершують за своїми технічними характеристиками серійне обладнання, що випускалося раніше, удвічі-утричі. А перевищення суми наданих пільг (за митними зборами і податком з прибутку) становитиме за період реалізації проекту 82 млн. грн.

Усе це стає можливим лише завдяки об’єднанню зусиль науковців-конструкторів, інвесторів, виробничників і, природно, менеджменту, що зумів інтегрувати всіх у високоефективну науково-виробничу систему.