ГМО В УКРАЇНІ Є. СИСТЕМИ БІОБЕЗПЕКИ НЕМАЄ

В Україні починає працювати міжвідомча рада з питань новітніх біотехнологій. Постанову про її створення уряд прийняв кілька днів тому. Як зазначено в документі, мета міжвідомчої ради в тому, щоб «формувати пропозиції стосовно розвитку вітчизняної біотехнології, координувати дослідження й розробки в цій галузі та сприяти застосуванню результатів на практиці». Члени ради, до складу якої входить 26 учених, також мають намір працювати над розробкою системи біобезпеки й оцінки ризику біотехнологій.

Представники Мінекоресурсів, наприклад, найсерйознішою проблемою для довкілля вважають перенесення зміненої ДНК від трансгенних рослин до їхніх диких родичів і збираються обстоювати принцип перестороги щодо генетично модифікованих організмів (ГМО). Щоправда, вже не так радикально, як кілька років тому, коли з боку офіційних екологів звучали вимоги навіть запровадження мораторію на використання ГМО. «НТР зупинити неможливо, — вважає Володимир Тарасенко, представник Мінекоресурсів у раді. — Але ми маємо встановити норми, які б виключали можливість неконтрольованого вивільнення ГМО на стадії імпорту, випробування, зрощення й розповсюдження».

«Проблема у тому, що в нашу країну вже завозяться продукти, які містять ГМО, — повідомив кореспонденту «ЕкоТижня» Андрій Сердюк, директор Інституту гігієни й медичної екології Академії медичних наук, який також є членом ради. — В Україні вони ніким не перевіряються, оцінювання на безпечність не проходять».

А Володимир Моргун, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ, висловив жалкування з приводу того, що Україна досі не вирощує власних трансгенних сортів рослин. Хоча це й може викликати певні ризики, наприклад, перенесення на бур’яни генів стійкості до гербіцидів. «Наслідки використання ГМО поки що не до кінця відомі, — вважає він. — І хоча наш інститут виступає за розвиток біотехнологій, це повинно супроводжуватися аналізом їхньої безпечності».

Головою міжвідомчої ради з питань новітніх біотехнологій обрано Валерія Смирнова, директора Інституту мікробіології й вірусології ім. Д.Заболотного НАН України. Засідання проходитимуть не рідше одного разу на два місяці, а рішення прийматимуться більшістю голосів. Центральні та місцеві органи виконавчої влади повинні будуть розглядати ці рішення в обов’язковому порядку.

До складу ради не входить жоден представник екологічних організацій чи товариств з захисту прав споживачів, а також спеціалістів у галузі економіки та права.

За повідомленнями ІВЦ «Зелене досьє»