ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ ПРОГРЕСУЄ

Темпи підвищення середньо-статистичних температур на планеті виявилися навіть вищими, ніж недавно ще передбачалося в найпохмуріших прогнозах, і не мають собі рівних протягом останніх десяти тисяч років. Тому вже в недалекому майбутньому можливі стихійні лиха в усіх районах земної кулі, викликані посухами й ураганами. Ці результати авторитетних досліджень були оприлюднені на міжнародній конференції в Шанхаї. Доповідь (загальний обсяг перевищує тисячу сторінок), над якою працювали 123 провідних експерти з проблем кліматології і 516 експертів з суміжних галузей знань, найбільш фундаментальна і всебічна з усіх, які будь-коли складалися у світі. Роберт Вотсон, керівник програми ООН з охорони навколишнього середовища і співголова шанхайської конференції, переконаний: ці результати повинні змусити уряди всіх країн перейти від слів до якомога рішучіших заходів, спрямованих на зменшення викидів парникових газів в атмосферу. До речі, навіть на самій конференції деякі вчені намагалися оскаржити дані доповіді, посилаючись на винятково холодну нинішню сибірську зиму. Проте навіть 50-градусні морози на території наших північних сусідів не можуть переважити підвищення температури, яке рік у рік реєструється в Сахарі.

Виміри, подані для підготовки доповіді понад 200 ученими світу, свідчать, що середня глобальна температура протягом XXI століття зросте на 5,8 градуса. При цьому рівень Світового океану підвищиться на 88 сантиметрів. Попередня доповідь, опублікована 1995 року, обіцяла зростання температури в ХХI столітті лише на 3,5 градуса. (Для порівняння: за минуле століття температура підвищилася лише на 0,6 градуса, тим паче що періоди тривалого зниження середньорічної температури зовсім не були винятком із правила. Проте саме в 1990-х роках почалося абсолютно безпрецедентне зростання глобальної температури.)

За словами доктора Вотсона, особливу тривогу учених викликає той факт, що, паралельно зі збільшенням обсягів викидів парникових газів в атмосферу, відбувається різке скорочення площі лісів. Кожної хвилини (!) Земля втрачає 26 гектарів (площа, що дорівнює 37 футбольним полям) зелених насаджень. Тоді як саме ліси спроможні накопичувати у своєму листі надлишки вуглецю, тим самим знижуючи парниковий ефект.

1997 року на міжнародній конференції в Кіото вже було досягнуто згоди про повсюдне зниження викидів парникових газів до 2010 року до рівня, на 5,2 відсотка нижчого за зареєстрований 1990-го. Проте вже торік на конференції в Гаазі стало ясно, що через постійне «перетягування ковдри» цієї мети досягнути не вдасться. Відтак вміст диоксиду вуглецю в земній атмосфері зріс більш як на 30 відсотків, порівняно з 1750 роком, від якого починається відлік ери індустріалізації Землі.

Позиція різних країн і на теперішній конференції виявилася дуже далекою від концепції. Новообраний президент США Джордж Буш вирішив просто відмахнутися від результатів наукових праць, заявивши, що питання про неминучість глобального потепління ще потребує свого подальшого вивчення. А, приміром, Швеція, що розпочала президентство в ЄС, дуже активно вболіває за скорочення обсягів викиду парникових газів. Щоправда, лише на словах. Фактично ж вона відхиляє всі проекти з побудови на своїй території атомних електро-станцій, що практично не впливають на потепління планети, і віддає перевагу імпортуванню електроенергії з Данії, де її отримують на вугільних електростанціях, які забруднюють атмосферу.

Велике занепокоєння викликає також стрімке нарощування кількості автомобілів, яких зараз уже зареєстровано понад 670 мільйонів (до 2030 року очі-кується одночасне використання 1,5 мільярда автомобілів на шляхах усього світу). І хоча провідні автовиробники на словах виступають за створення «екологічних» моделей, насправді автомобільна промисловість все активніше використовує бензин, пропагуючи моду на спортивні автомобілі і вседорожники, які споживають особливо багато палива. Адже вчені вже підрахували, що звичайний легковий автомобіль викидає в атмосферу таку кількість диоксиду вуглецю, що у 20 разів перевищує його власну масу. Заклики до автовиробників стимулювати просування на ринок екологічно чистих моделей автомобілів виявилися малоефективними. Тому тепер екологи звертаються безпосередньо до споживачів, пропонуючи їм самим наполегливо формувати попит саме на такі автомобілі.