Ліси фактично не впливають на швидкість підйому води в річках під час сильних опадів, стверджує завідувач кафедри екології Національного лісотехнічного університету Ігор Кульчицький-Жигайло. На його думку, послабити вплив руйнівних повеней може тільки будівництво гідротехнічних споруд — водосховищ та дамб.
«Звичайний багатофакторний статистичний аналіз модулів максимального стоку багатьох визначних паводків з карпатських річок різної лісистості, зроблений за матеріалами водомірних постів гідрометслужби, показує відсутність стокорегулювального впливу лісу», — стверджує вчений.
Причину незначного впливу карпатських лісів на швидкість потрапляння води в річки Кульчицький-Жигайло бачить у тому, що в Карпатах вода не може проникати глибоко в грунт, і під поверхнею землі формується система стоку, якою вода рухається в річки з достатньо високою швидкістю.
«У Карпатах інфільтрація різко знижується також і з глибиною, тому тут формується так званий підповерхневий (контактний) схиловий стік, швидкість добігання якого значно більша, ніж глибокого ґрунтового», — констатує експерт.
Під час особливо сильних дощів, на думку Кульчицького-Жигайло, навіть на заліснених схилах вода потрапляє в русло річки як поверхневим, так і контактним стоком, не проникаючи глибоко в грунт.
«Тому вплив лісу нівелюється, а повені в Карпатах виникали і в прадавні часи, — нагадав вчений. — Такий висновок одним із перших зробив на початку минулого століття швейцарець Енглер, його підтвердили і наступники, а сьогодні такої думки дотримуються всі лісогідрологи світу».
На думку експерта, дієвим механізмом ослаблення руйнівного впливу карпатських повеней може стати тільки система штучних гідротехнічних споруд.
«Знаючи про можливість випадання значних опадів і неспроможність лісів допомогти в цьому випадку, слід там, де потрібно, будувати гідротехнічні споруди — стокорегулювальні водосховища, захисні дамби, берегоукріплення тощо, — вважає вчений. — Думки про недоцільність таких робіт є шкідливими, бо перешкоджають принаймні частковому вирішенню проблеми».
Детальніше читайте у статті Ігоря Кульчицького-Жигайло «Ліс і повені: чи все так просто?» у свіжому номері «ДТ».