ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЄВРОПИ. ПОБОРЕМОСЬ?

На 21—23 травня 2003 року в Києві заплановано «зелений» бум. У столиці України зберуться 55 міністрів екології країн Європи і Америки, представники керівного складу міжнародних фінансових організацій, Європейського Союзу, громадських організацій світового рівня. На порядку денному два головних питання: як зробити Європейський континент екологічно безпечнішим і де знайти для цього кошти?

Витрачаючи на організацію п’ятої пан’європейської конференції «Довкілля для Європи» понад 1 млн. доларів, Україна вкрай зацікавлена у залученні коштів на вирішення потенційно небезпечних для Європи (і, зрозуміло, для нашої держави) екологічних проблем, включно з забезпеченням безпеки об’єкта «Укриття», зменшенням забруднення Чорного моря, удосконаленням сектора управління відходами тощо.

Одним з ефективних механізмів фінансування екологічних заходів у всьому світі є природоохоронний обмін боргів (ПОБ) — списання частини зовнішнього боргу держави в обмін на природоохоронні витрати в національній валюті всередині цієї країни. Деталі такого обміну (величина боргу, що списується, конкретні природоохоронні витрати тощо) є предметом погодження між кредиторами і країною-боржником. З 1987 року в світі, застосовуючи механізм ПОБ, «конвертували» один млрд. доларів США. Скажімо, Польща за одинадцять останніх років в рамках угод ПОБ з членами Паризького клубу кредиторів «переадресувала» близько 300 млн. доларів своїх боргів на екологічні витрати всередині країни, здійснивши 250 інвестиційних природоохоронних проектів. Управління коштами, що утворились у результаті застосування механізму ПОБ, здійснювалось Екофондом — спеціальною інституцією, створеною саме з цією метою. Застосування ПОБ у Польщі триває: за чинними договорами, до 2010 року «конвертування» зовнішнього боргу на витрати в галузі охорони довкілля становитиме майже 500 млн. доларів США.

З точки зору екологічних небезпек, Україна нині — це Чорнобиль і об’єкт «Укриття», зношена інфраструктура з непередбачуваними наслідками (наприклад, каскад водосховищ на Дніпрі і АЕС), сотні тисяч кубометрів стічних вод. Разом з тим у 2002 році «зелені» видатки зведеного державного бюджету України становили жалюгідні 690 млн. гривень, більша частина з них були так званими поточними витратами (заробітна платня і т.п.). Країна ж конче потребує капітальних інвестицій у водний сектор — очисні споруди, удосконалення якості питної води, у сектор управління відходами (в тому числі промисловими і тими, що залишились нам у спадок від радянських часів), енергозбереження, на поліпшення стану Чорного і Азовського морів тощо.

Основними кредиторами України є США, Росія, Німеччина, Туркменістан, Італія, Японія, Франція, Європейське співтовариство, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, ЄБРР. Особливо слід відзначити членів Паризького клубу кредиторів — США, Японію, Німеччину, Францію і Італію, а також міжнародні фінансові організації — Світовий банк, ЄБРР та МВФ. Саме вони, як показує світовий досвід, практикують застосування ПОБ.

Екологічний стан України та її зовнішній борг (на кінець лютого 2003 р. — майже 8 млрд. доларів США) свідчать про вигідність застосування ПОБ до України. За оцінками фахівців, у найближчі три роки мова може йти про конверсію близько 50 млн. євро, що дорівнює 10% боргових зобов’язань України п’яти членам Паризького клубу кредиторів.

На жаль, дотепер наша влада не приділяла належної уваги можливості застосування ПОБ щодо України. Так, в письмових домовленостях України з Паризьким клубом кредиторів стосовно реструктуризації наших боргових платежів немає навіть посилання на можливість застосування механізму ПОБ до нашої держави. Україна ігнорує ефективні інструменти зменшення зовнішнього національного боргу, застосування яких не тільки зменшує зовнішній борг, а й поліпшує стан довкілля.

Результатами п’ятої пан’європейської конференції стане низка підписаних документів. Зокрема, Декларація міністрів, документ «Майбутнє процесу «Довкілля для Європи», Природоохоронна стратегія для країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії тощо. Активісти кампанії «Борги на Природу» (www.des-euope.org) підготували зміни і доповнення до проектів вищезазначених документів, що переслідують такі цілі: визначення часових рамок розроблення та впровадження ініціатив ПОБ; визначення основних областей для застосування механізму ПОБ; спільну відповідальність кредиторів та країн-боржників щодо розвитку та впровадження механізму ПОБ.

Згадані зміни і доповнення ми розіслали всім 55 міністрам екології — учасникам конференції, в тому числі й міністру екології і природних ресурсів України Василю Шевчуку. Сподіваємося, це допоможе офіційній делегації України у її діяльності щодо закладання підвалин швидкого та ефективного впровадження ініціатив ПОБ в Україні і на Європейському континенті. Якщо це зробила Польща, то чому не можемо ми?