Диво-невидимки, або Переселення на інші планети відміняється

З усіх живих організмів, що існують на Землі, тільки деякі різновиди бактерій, зокрема фотосинтетичні, здатні переносити дуже високі температури — до +700 градусів за умови відсутності кисню. Серед учених існує переконання, що ці мікроскопічні істоти є прибульцями з безмежного космосу і з’явилися на Землі, коли вона була ще вогняною кулею. Найдивніше те, що за цих умов вони знайшли джерело живлення і змогли розвинутися. Вчені також вважають, що саме з прокаріотів (перших мікробів) і розпочалося життя на нашій планеті. Цю версію дотично підтверджує те, що мікроорганізмів на Землі величезна кількість: в одному грамі чорнозему їх налічується понад два мільярди. Без них грунт мертвий, на ньому просто нічого не ростиме.

Мікроорганізми «при владі»

Але річ ще й не тільки у тому, скільки цих невидимок знаходиться у довкіллі, а які з них перемагають. У цьому вони дуже схожі на людей (чи люди на них?), бо ж частина їх, лідери, — регенеруючі, що несуть у собі силу життя, інші — дегенеруючі, що ведуть до розпаду, стимулюють хвороби, гниття і смерть (і тих і других не більш ніж п’ять відсотків), а третя — найбільша частина, інертна, стає на бік того, хто в цю мить перемагає. Зрозуміло, стан грунту цілком залежить від того, хто «при владі». Цю закономірність використав кілька десятків років тому професор садівництва і городництва університету Рюкюс (Окінава, Японія) Теруо Хіга. Він відібрав 86 штамів регенераторів-лідерів, здатних виконувати голов­ні життєдайні функції живлення рослин, захисту їх від хвороб та оздоровлення грунту. Ця гоп-компанія, поєднана в унікальному препараті, дістала назву «ефективні мікроорганізми» і започаткувала не більше не менше — нову еру екологічного землеробства.

Але спочатку професорові з Японії треба було вирішити над­складне завдання: як цим активістам ужитися одне з одним? Адже деякі з них — аеробні, яким потрібен кисень, іншим — кисень несе загибель. Досі в мікробіології таке поєднання вважалося неможливим. Але професор виявився впертим, він вирішив: цих мікроскопічних лідерів уже багато чого об’єднує — їхній регенеруючий тип, отож має бути ще щось, що дозволить їм комфортно співіснувати. Експерименти, які в цілому тривали 30 років(!), дали позитивний результат: це стало можливим за умови активного обміну джерелами живлення. Більше того, з часом з’ясувалося, що їхнє спільне життя не лише корисне для інших, а й посилює позитивні якості кожного з членів цього незвичного сімейства.

Теруо Хіга першим вдалося поєднати фотосинтетичні й азотофіксуючі бактерії. Останні, аеробні, живляться органікою, відходи їхньої життєдіяльності припали до смаку фотосинтетичним бактеріям, які, своєю чергою, виділяють органіку, що чудово смакує азотобактерам. Цей обмін виникає на стадії, коли надмірне відтворення азотобактерів спричиняє кисневий дефіцит, що супроводжується виділенням вуглецевоводневих сполук, які фотосинтетичні бактерії активно утилізують, запасаючись необхідним для свого життя матеріалом. У мікробному концентраті ЕМ-1 Теруо Хіга вдалося поєднати також молочнокислі бактерії, дріжджі, грибки, різні корисні для людини, тварини і рослини речовини. Цей концентрат, потрапляючи у достатній кількості в грунт чи в будь-яке інше середовище, відразу «бере владу в свої руки» і веде за собою 95 відсотків «пристосуванців і опортуністів»…

Повністю скопіювати ЕМ-технологію у світі поки не вдалося нікому. Російський професор П.Шаблін, маючи під час перебування у дослідницькому центрі в Японії частковий доступ до інформації, створив свій препарат «Байкал ЕМ-1», в якому основну роль відіграють не фотосинтетичні, а молочнокислі бактерії. І хоча він суттєво відрізняється від оригінального японського, все ж показує непогані результати в сільському господарстві Росії, України та Білорусі. Досить успішно також використовується і для розв’язання екологічних проблем. В Україні цей препарат зареєстрований під назвою «Байкал-ЕМ-1-У». Кіровоградське ж ТОВ «ЕМ Україна» є офіційним партнером японської фірми ЕМРО, представляючи японську ЕМ-технологію в нашій державі.

Скільки можна гвалтувати наркоманку?

Спеціалістам добре відома шумерська культура, але чомусь досі суспільство не замислювалося, чому шумерам у ХХХ столітті до нашої ери вдавалося збирати по 250—300 центнерів зернових з гектара, а нам, цивілізованим і озброєним величезною кількістю знань і техніки, навіть у десять разів менший врожай вже видається досягненням? Важко сказати, які стосунки були в шумерів із мікроорганізмами (вчені вважають, що тоді грунт був насичений регенеративними мікробами, самовідтворенню яких сприяли природні процеси, звідси і така фантастична родючість), але сьогодні таке збільшення врожайності можливе тільки там, де застосовують ЕМ-технології. Звичайно, у землеробстві чудес не буває, і щоб досягти аж такого збільшення врожайності, потрібен не один рік копіткої праці, вміння визначити оптимальну кількість внесення ЕМ-препарату, обробітку ним насіння і посівів.

Ще Вернадський визначив, що живі істоти мешкають у грунті на глибині 5—15 сантиметрів. Верхній шар, він зветься надгрунтом, можна обробляти будь-яким способом, а вже глибше орати, перевертаючи грунтові пласти, — лише шкодити. Адже на глибині 8—10 сантиметрів живуть аеробні бактерії, глибше — анаеробні. Перевертання пласта веде до їхньої загибелі, отже родючість грунту серйозно знижується, бо ж сутність родючості у тому, аби підживити мікробів, а ті, своєю чергою, нагодують рослини. Тривалий час підвищити родючість намагалися, застосовуючи хімікати. Тимчасове збільшення кількості сільгосппродукції обернулося лавиноподібним нищенням грунтів, погіршенням якості вирощеного. На думку спеціаліста з агротехнологій Володимира Ярмилки, усяке хімічне живлення діє на грунт як наркотик, однозначно погіршуючи його біологічні якості. Подумаймо: наші діди про огірки з нітратами чи капусту з важкими металами й не чули, наші ж онуки досі не мали шансів скуштувати запашних плодів, вирощених на чистій, позбавленій штучних домішок, землі. Досвід застосування ЕМ-технології у більш як 160 країнах, де на неї звернули серйозну увагу, свідчить: з її допомогою найгірший, занапащений «прогресивним» господарюванням грунт, можна відновити за чотири-п’ять років. А у кількох десятках країн використання ЕМ-технології визначено наріжним каменем розбудови майбутнього суспільства.

Зрозуміло, такі сутнісні зміни у землеробстві потребують фактично революції у свідомості агроспеціалістів.

Нині кіровоградський центр «Облродючість» проводить наукові дослідження з використанням ЕМ-препарату. Мета науковців — визначити оптимальні, економічно обгрунтовані дози та форми його застосування. У лютому в Кіровограді відбулася науково-практична конференція «Про досвід та перспективи впровадження ЕМ-технологій в сільському господарстві та охороні навколишнього середовища». Її учасники констатували серйозне збільшення врожайності зернових та цукрових буряків (на 88 центнерів з гектара, цукристість підвищилася на два відсотки, відповідно зріс і вихід цукру). Наголошувалося на дуже позитивному впливі мікроорганізмів на стан грунту — вони фактично знімають проблему його стомлюваності, дають можливість без внесення гербіцидів ефективно боротися з дошкульним шкідником наших степів пирієм. А триразовий обробіток грунту протягом весни-осені підвищує рівень гумусу на 0,5 відсотка! Отож, кожне застосування ЕМ-препарату — це пряма інвестиція у нашу землю, а, значить, і у наше майбутнє.

Цілковите схвалення препарат дістав і у столичному інституті захисту рослин, де успішно проведені державні випробування на тепличних огірках.

Незважаючи на такі непогані результати, треба розуміти, що наші землероби роблять ще тільки перші кроки до освоєння ЕМ-технології. Світовий (та й український — ще у 2001 році вчена рада інституту рослинництва імені Юр’єва схвалила звіт «Науково-виробнича перевірка ЕМ-технологій») аграрний досвід свідчить: наполегливе застосування препарату обов’язково приведе до успіху. Наполегливе, бо повна відмова від хімії і перехід на екологічні методи землеробства забирає у середньому три-п’ять років. До речі, вже доведено: з кожним роком, в міру того, як оживатиме, набиратиметься сил земля, витрати на препарат знижуватимуться.

Чудеса без решета

Звичайно, землеробство, мабуть, наймасштабніша галузь, де можна використовувати ЕМ-технології. Але, виявляється, ці малесенькі створіння надзвичайно продуктивно, життєдайно впливають на будь-яке біологічне середовище, зокрема на організм людей та тварин. Тільки перелік галузей з короткою констатацією результатів застосування ЕМ-препарату займає кілька сторінок. Тут — справжні чудеса…

Те, що обробка ЕМ-препаратом тваринницьких приміщень, силосних ям, врешті смітників, знищує неприємні запахи — просто квіточки порівняно з упливом цих мікроістот на стічні води. Лабораторні дослідження засвідчили: якість води, очищеної з допомогою ЕМ-препарата, вища від питної у наших кранах… Як повідомив Дмитро Бірюков, директор фірми «ЕМ-Україна», на черзі розробка програми досліджень на кіровоградських міських очисних спорудах, що має визначити технологію використання диво-препарату для оптимальної очистки місцевих стічних вод. Упевненості в успіху Дмитрові Васильовичу додає обіцянка допомоги колег із Австралії та Великобританії.

Як відомо, в Японії з допомогою цього способу очищають не лише стічні води, а й річки, більше того, там приступили до масштабного очищення внутрішніх морів та континентального морського шельфу. І набули чудових результатів: збільшились улови риби і молюсків, оживають досі занехаяні місця відпочинку. ЕМ-препарат перетворює сміття на чудові органічні добрива. Дмитро Бірюков розповідає, що його фірма плідно співпрацює з науково-дослідним інститутом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи, тривають дослідження, як саме поводиться ЕМ-препарат в умовах розливу шкідливих хімічних речовин. Надзвичайно цікавий досвід використання ЕМ-технології щодо очищення територій від радіоактивного забруднення та нейтралізації шкідливого впливу випромінення на живий організм набули протягом останніх десяти років й вчені інституту радіобіології Академії наук сусідньої Білорусі. Про це також ішлося на науково-практичній конференції у Кіровограді.

Окрема сфера застосування диво-мікроорганізмів — ЕМ-кераміка. Це свого роду ноу-хау у цій галузі. Суть його в тому, що, згоряючи під час виготовлення самої кераміки, мікроорганізми залишають згармонізовані хвильові коливання, своєрідне потужне поле, яке знімає інформаційне забруднення з усього, з чим контактує. Наприклад, поліпшує смак продуктів, робить безпечними ті ж стільникові телефони, про шкідливість яких так багато сказано. Пристрій з ЕМ-кераміки у бензобаці суттєво збільшує повноту згоряння палива, природного газу. А як вам тротуарна плитка, на якій тане сніг без штучного підігрівання?

Згадане тут — тільки невеличка частинка того, на що здатна ЕМ-технологія.

До речі, доктора Хігу минулого року на міжнародній науковій конференції в Німеччині висунуто на здобуття Нобелівської премії.