Вбивство письменника Вакуленка: як розслідування журналістів змінило хід слідства 

Журналісти Суспільного, які напередодні представили фільм-розслідування “Записи під вишнею” про викрадення та вбивство російськими окупантами дитячого письменника Володимира Вакуленка на Харківщині, вплинули на хід слідства завдяки роздобутим доказам. Про це ZN.UA розповіли автори розслідування, зазначивши, як в цьому їм допоміг захований у дворі під вишнею щоденник Вакуленка.

Спершу команді розслідувачів вдалося дізнатися, що на місці масового поховання могла бути могила письменника Вакуленка. Однак цю інформацію заперечили батькам письменника. У поліції повідомили, що у могилі, яка за журналом ритуальної служби значилася як могила їхнього сина, – тіло невідомої жінки.

“Ми поїхали в ритуальну службу Ізюма, яка проводила поховання на цьому місці масового захоронення. У них залишилося фото, яке вони зробили до поховання. На ньому чітко не розпізнати Вакуленка, але там видно схоже на його патріотичне татуювання на руці — це тризуб, а також його документи. Надалі ми відштовхувалися від цієї інформації. Шукали людину, яка знайшла тіло. Намагалися з’ясувати, чи це точно тіло Вакуленка”, — розповіла авторка фільму Катерина Лихогляд.

За її словами, команда звернулася в поліцію з цією інформацією, вказавши, що сталася помилка й необхідно шукати тіло Вакуленка за номером 319: «Поліція обіцяла прискорити ДНК-екпертизу, і вони це зробили. ДНК-експертиза, на жаль, підтвердила, що в могилі №319 на масовому похованні був дитячий письменник Вакуленко».

Катерина Лихогляд зазначає, що назва розслідування пов’язана зі щоденником, який Володимир вів під час окупації та закопав у дворі під вишнею. 

“Незадовго до того, як його забрали, він загорнув в целофан свої записи і закопав під вишнею. І сказав своєму батьку, з яким він жив, щоб той віддав “коли наші прийдуть”. Власне, це батько і зробив — він відкопав цей щоденник і передав в руки літературознавців. Харківський літературний музей оцифровував цей щоденник. Там йдеться про страшні, потворні будні окупації. Володимир Вакуленко дуже правдиво описав, як це виглядає”. 

Шеф-редакторка редакції розслідування Суспільного Інна Білецька каже, що команді вдалося встановити не лише моторошні подробиці окупації, а й передумови викрадення письменника через записи у його щоденнику. Таким чином журналісти-розслідувачі прагнуть зібрати максимальну кількість доказів воєнних злочинів окупантів для українського та міжнародного слідства.   

“Володимир Вакуленко – лише один із сотень закатаваних окупантами на Харківщині. Серед них атовці, патріоти, і просто ті, на кого донесли сусіди. Російські окупанти діють за тією ж схемою окупації, за якою діяла радянська влада – захоплюють території, затримують та катують усіх незгідних, створюють мережу зрадників. Наше найголовніше завдання, поки триває війна, зібрати максимальну кількість доказів воєнних злочинів окупантів, щоб з цими доказами стати у нагоді українському та міжнародному слідству. Також наше завдання, щоб цього разу про злочини російських військових знав увесь світ”, —  додала Інна Білецька.

Володимир Вакуленко — дитячий письменник і батько хлопчика з інвалідністю. Він народився і мешкав із сином у селі Капитолівка, поблизу Ізюма. Невдовзі після того, як Харківщину окупували, чоловіка викрали. Наприкінці березня п’ятеро військових армії агресора забрали його з дому просто у тому, у чому він був, — старій кофтині, джинсах і самих тільки капцях. Більше рідні його не бачили.