У Польщі порівняли картини дітей війни з України та їхніх ровесників, що пережили Другу світову

Поділитися
«Діти малюють танки, літаки, пожежі та вибухи. Малюють поранених і вбитих, зруйновані будинки і могили. Вони малюють себе та свої родини. Вони малюють евакуацію і втечу. Але вони також малюють образи надії та своїх мрій про майбутнє».

У 16 польських містах триває виставка, що показує війну в очах дітей та «шокуючу» подібність між сучасними та історичними картинами. Вона об’єднує українські дитячі малюнки, що зображують російське вторгнення, і польські дитячі малюнки, створені після Другої світової війни, пише The Art Newspaper.

Виставка «Мамо, я не хочу війни» — демонструється у 16 ​​містах Польщі, включаючи Варшаву та прикордонне місто Перемишль, головний порт прибуття українських біженців — наголошує на спільному досвіді окупації, репресій та опору, а також непохитної віри в перемогу. Малюнки є зворушливим свідченням війни, підкреслюючи її особливо жорстокий вплив на наймолодших представників суспільства.

Вистава є спільною ініціативою Національного архіву Польщі та українського цифрового проєкту «Мамо, я бачу війну». Національний архів Польщі зберігає понад 7000 дитячих малюнків 1946 року, створених у рамках післявоєнної ініціативи, спрямованої на те, щоб дати змогу молодим полякам опрацювати травму, нанесену нацистською окупацією.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Так само проект «Мамо, я бачу війну» зібрав понад 13 500 дитячих малюнків з початку російського вторгнення в лютому. Його засновники мають намір створити постійний цифровий колаж з українських дитячих робіт, одночасно поширюючи обізнаність про становище України та збираючи кошти на гуманітарну допомогу. Після завершення колаж буде виставлений на аукціон як NFT, а всі кошти підуть українським дитячим благодійним організаціям.

Малюнок війни в Україні Дарії, 9 років, з Харкова
Малюнок війни в Україні Дарії, 9 років, з Харкова

За словами Павла Петршика, директора Національного архіву Польщі, подібність між сучасними та історичними дитячими малюнками «шокує», незважаючи на те, що вони створені з різницею майже в століття. «Діти малюють танки, літаки, пожежі та вибухи. Малюють поранених і вбитих, зруйновані будинки і могили. Вони малюють себе та свої родини. Вони малюють евакуацію і втечу. Але вони також малюють образи надії та своїх мрій про майбутнє».

a58c54e14e2928224743a7a366e058cfb505cceb-5208x3821.webp (128 KB)
a58c54e14e2928224743a7a366e058cfb505cceb-5208x3821.webp (128 KB)

Післявоєнні малюнки польських дітей 1946 року

Окрім малюнків, на виставці представлені особисті свідчення польських та українських дітей про їхній досвід війни. Дев’ятирічна Злата з Миронівки, що на південний схід від Києва, пише: «Я хочу бачити сонце, а не стіни підвалу».

Виставка супроводжується цитатою польського, єврейського педагога та захисника дітей Януша Корчака, який був убитий у таборі смерті Треблінка у 1942 році: «Дитина не є солдатом. Вона не захищає свою Батьківщину, хоча страждає разом з нею».

"Видатний український педагог Василь Сухомлинський вважав його своїм учителем. І не випадково. Януш Корчак - польський педагог, лікар і письменник, ще в ранньому дитинстві дійшов рішення присвятити себе допомозі дітям, які страждають від відсутності теплоти й доброти", писали ми раніше на сторінкаї нашого видання. 

Детальніше про згаданого польського діяча читайте в статті автора DT.UA Сергія Черепанова Імені великого захисника дітей.  

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі