Національний музей Голодомору-геноциду до Дня пам'яті жертв Голодомору презентував унікальну виставку "Leiсa, що бачила Голодомор" за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і креативного партнера проєкту — комунікаційної агенції Postmen.
Відвідувачі на власні очі можуть побачити унікальний предмет 1932-1933 років, завдяки якому ми маємо фотодокази геноциду українців, організованого й вчиненого комуністичним режимом. Оригінальний альбом із фотографіями Харкова 1933 року та фотоапарат Leica II, яким вони були зроблені. Ці предмети належали австрійському інженерові Александру Вінербергеру, який у 1932-1933 роках працював у Харкові на заводі "Пластмас" і таємно фотографував на свою камеру голодних і померлих від голоду людей, черги за хлібом, місця масового поховання. Ці артефакти є найціннішими у світі експонатами з історії Голодомору, а світлини — доказами геноциду українців 90 років тому. Саме вони були долучені до кримінальної справи про Голодомор. Їх із Лондона до України привезла праонука Вінербергера Самара Пірс, спеціально на експонування у Музеї Голодомору.
Унікальністю виставки також є альбом із фотографіями Голодомору, що зберігся попри цензуру радянської влади. Другий його примірник знаходиться у Віденській бібліотеці. Тож у світі існує всього два примірники цього альбому. На експозиції продемонстрували друковані праці, листи та публікації Александра Вінербергера про його життя в СРСР та Україні. Мультимедійним доповненням виставки є анімація про історію цих фото: як вони були вивезені до Європи, вперше оприлюднені, яку роль зіграли в доведенні правди про Голодомор та як стали найвідомішими фото про геноцид українців.