Минулого місяця Католицька церква оприлюднила спеціальний документ, який присвячений впливу штучного інтелекту — першу енцикліку Magnifica Humanitas оприлюднив Папа Римський Лев XIV. У цьому документі він закликав не допустити, щоб ШІ підміняв людське судження, відповідальність і моральний вибір, пише завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права НАПрН України Олексій Костенко у статті "Ватикан оцифровує архіви. Чи знайде там ШІ те, чого «не помічали» люди?".
У документі також зазначається, що ШІ має вплив на сферу освіти, працю, комунікацію, управління. Тому питання використання штучного інтелекту виходить далеко за межі технічної сфери й стосується як влади, так і контролю та людської гідності.
Автор статті звертає увагу на те, що Ватикан не виступає проти технологічного прогресу. Навпаки, у документі вказано, що ШІ став невід'ємною частиною сучасного життя, але його розвиток має супроводжуватися людським контролем та моральними орієнтирами.
"Енцикліка своєчасно вводить у глобальну дискусію те, чого часто бракує технократичним документам: моральний вимір", — наголошує Костенко.
Водночас експерт звертає увагу на те, що документ Ватикану фактично не зачіпає ще один важливий аспект розвитку штучного інтелекту — можливість алгоритмів змінювати способи створення, пошуку та інтерпретації знань.
Він додає, що саме це питання є актуальним для Ватикану, який паралельно реалізує масштабний проєкт цифровізації архівів і рукописів. Костенко зазначає, що енцикліка Magnifica Humanita свідчить про те, що Католицька церква усвідомила масштаб змін, які несуть нові технології. Нині ШІ ставить виклики не лише для інформаційної безпеки, ринку праці, а й для традиційних релігійних інституцій, які століттями формували уявлення людей про авторитет, знання та істину.
Нещодавно Папа Римський Лев XIV оголосив про створення у Ватикані спеціальної комісії з питань штучного інтелекту, яка координуватиме реакцію Католицької церкви на стрімке його поширення.
