Шекспірівський фестиваль у Польщі: українці розповіли про особливості роботи театрів під час війни

З 27 липня по 6 серпня  у Гданську (Польща) проходить щорічний Міжнародний Шекспірівський фестиваль. У програмі театрального форуму близько десяти шекспірівських постановок, здійснених у різних країнах світу. Цьогоріч свої версії великих шекспірівських трагедій та комедій у Польщі презентують театральні трупи з Данії, Норвегії, Чехії, США та звісно з самої Польщі. У межах Шекспірівського форуму у Гданську тривають майстер-класи, дебати театральних критиків, концерти, виставки. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Театр під час війни: у Запоріжжі відбувся закритий показ вистави "Тіні забутих предків" з посвятою Параджанову

Міжнародний Шекспірівський фестиваль у Гданську був заснований  видатним польським шекспірознавцем, письменником та перекладачем Єжі Лімоном. Завдяки великій подвижницькій роботі пана Лімона фестиваль у Гданську став одним з найавторитетніших шекспірівських форумів у Європі. І на думку театральних критиків, Шекспірівський фестиваль у Гданську займає за індексом впливовості почесне друге місце після масштабних фестивальних шекспірівських заходів на батьківщині самого Шекспіра, в Британії, у Стратфорді-на-Ейвоні, де є і Шекспірівський інститут, і  свій Шекспірівський театр. 

Польський шекспірознавець пан Єжі Лімон (видатний вчений пішов з життя 2021 року, а його фестивальну справу нині продовжують соратники), до речі, категорично заперечував проблему так званого "шекспірівського питання" (тобто дискусію стосовно авторства п'єс великого Барда) . Єжі Лімон відкидав навіть саме питання - "був чи не був?" (сам Шекспір). Бо великий драматург реально був, про що свідчать, на думку пана Єжі Лімона, і архівні документи, і численні факти життя  Шекспіра самого та його рідних у Стратфорді-на-Ейвоні. 

Особлива подія у межах цьогорічного Міжнародного Шекспірівського  фестивалю у Гданську - дискусійна панель "Театр під час війни", мета якої - почути в Європі голос українського театру про російсько-українську війну, про трансформацію українських театрів у центри гуманітарного сприяння украінцям,  про волонтерський рух, який розгорнули українські театри, про сценічну діяльність у вимушеному форматі "сцени-бомбосховища" та про героїзм українських театральних митців, що нині захищають Україну  і на передовій російсько-української війни, і в лавах територіальної оборони. 

"30 липня в програмі Шекспірівського театрального фестивалю у Гданську, відбулась панельна дискусія "Театр під час війни", у якій взяли участь представники різних секторів українського театру, - розповідає ZN.UA заслужена артистка України, актриса Івано-Франківського Національного театру імені Івана Франка Надія Левченко, ( вона є гостем і учасницею Міжнародного Шекспірівського фестивалю у Гданську) . - Наш  Івано-Франківський національний драмтеатр імені Івана Франка у Польщі  нині представляють художній керівник нашого театру, народний артист України Ростислав Держипільський, а також актор нашого театру, заслужений артист України Роман Луцький і я, Надія Левченко. У межах панельної дискусії про український театр на фестивалі у Гданську спікерами також виступили: режисерка ProEnglish Theatre Тетяна Шелепко, головна режисерка  Київського академічного Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра Тамара Трунова, куратор Gogolfest та театру "Дах" Андрій Палатний, а також український режисер, актор та педагог, а наразі - резидент Hans Otto Theater Андрій Май.

Учасники дискусії поділилися досвідом функціонування своїх театрів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. А також сформували запит до європейської театральної спільноти стосовно створення  копродукції з українськими театральними діячами та створенням культурно-мистецьких продуктів, що відображають сьогодення України для ефективної  промоції нашої країни у Європі та загалом у світі. Піднімалося під час панельної дискусії також питання бойкоту російської культури, як єдиної на сьогодні шпарини для інтеграції "руського міра" у Європі".

Сама  актриса Надія Левченко вже була раніше безпосередньою учасницею шекспірівських фестивальних перегонів у Гданську, коли 2017 року Франківський національний театр презентував у межах фестивальної шекспірівської афіші свою знамениту виставу, неооперу жахів "Гамлет" у постановці Ростислава Держипільського. Прискіплива фестивальна аудиторія того ж таки 2017 року віддала належне українській радикальній сценічній версії "Гамлета", згідно якої принц данський повертається з "того" світу у свої ж давні сни, а саме у родинний могильний  склеп, де вічним сном спочивають усі його загиблі родичі. Гамлет повертається у своє минуле, щоб спробувати хоча би уві сні змінити фатальний хід подій, зберегти цілісність держави та єдність королівської родини. Але все марно. Бо книга його життя вже давно написана самим Шекспіром. Надія Левченко разом з актрисами-колегами з Франківського драмтеатру грає в українському експериментальному "Гамлеті" одну з макбетіанських відьом (ериній), що пророкують напасті  Гамлету та його королівській родині: цих відьом режисер інтегрував у "Гамлета", а згодом і в "Ромео і Джульєтту" з іншої великої трагедії Шекспіра - "Макбет". 

Як зізналася нашому виданню заслужена артистка України Надія Левченко, вона би мріяла, щоб у наступні  роки на Шекспірівському міжнародному фестивалі у Гданську Україну представила і ще одна шекспірівська постановка з Франківська -"Ромео і Джульєтта", яка також пропонує оригінальний авторський  режисерський погляд на велику шекспірівську трагедію, коли стрижнем та мотором подій, окрім всесвітньо відомої пари закоханих, є ще й чернець Лоренцо (актор Олексій Гнатковський), у руках у якого знаходяться крихкі долі дітей з двох ворожих родин - Монтеккі та Капулетті.