«Заморожена» пам’ять. Другому в Україні зібранню унікальних документів загрожує знищення

Майже двадцять працівників Державного архіву Чернівецької області, що незабаром відзначатиме столітній ювілей, славлять Господа, який послав Буковині теплу осінь. До чималого переліку бід унікального зібрання документів, фонди якого сягають майже 2,5 млн. одиниць зберігання, додалася ще одна: перспектива зимівлі у неопалюваному приміщені. Холодна зимівля загрожує не лише здоров’ю людей, а й руйнацією унікальних документів, які після перепадів температури починають пліснявіти та вкриватися грибком, та й самому приміщенню. Таке працівники установи вже не раз переживали у 90-х. Вилитий взимку на підлогу окріп майже негайно замерзає.

Історію унікальної установи розповів працівник архіву Драгош Олару, за словами якого вона є другою в Україні за цінністю документів. З 1963 року Державний архів Чернівецької області займає споруду костьолу Серце Ісуса, старшу на десять років за сам архів (у цьому році їй виповнилося 110). Згідно з актом обстеження 15-річної давності, будівля костьолу перебуває в аварійному стані: перегнив основний каркас, кількаметровий шпиль костьолу небезпечно нахилився, загрожуючи будь-якої миті впасти на територію прилеглого до архівосховища ринку «Центральний». За роки, які минули від часу обстеження костьолу, ситуація лише погіршувалася.

Зазвичай будівлю архіву опалювала котельня розташованого поруч корпусу Буковинської державної медичної академії. Проте навесні нинішнього року ректорат вузу письмово повідомив, що не зможе надалі опалювати архів, бо переходить на автономну систему. Державні службовці, працівники архіву, звернулися по допомогу до Чернівецької облдержадміністрації. Вони переконані, що проблему можна вирішити двома шляхами: встановивши автономну систему опалення, або більш радикально — збудувати для архіву нове спеціалізоване приміщення. Наразі знайшлася фірма, яка готова взятися за встановлення в архіві автономного опалення, проте на це необхідно щонайменше 140 тис. грн., яких, звісно, й у без того куцому обласному бюджеті немає. Зважаючи на заборону управління МЧС у Чернівецькій області — з огляду на аварійний стан будівлі — встановлювати у приміщенні костьолу будь-яке газове обладнання, перший шлях розв’язання проблеми виглядає неперспективним. Рано чи пізно постане питання про перенесення документів до іншого приміщення, як з огляду на аварійний стан костьолу, так і на рішення сесії обласної ради від 2000 р. про повернення цієї культової споруди віруючим. Тож щоб не бути схожим на героя української приказки, який через певні особливості своєї вдачі платить двічі, добрий господар мав би почати нове будівництво. Тим більше, що досвід такого будівництва у Чернівцях є. Для увіковічення своєї унікальної діяльності ще у радянські часи комуністичні функціонери ініціювали спорудження новісінького сховища для документів КПРС майже у центрі столиці Буковини (на вул. Стасюка, 20). Позаяк тепер це зібрання належить Державному архіву Чернівецької області, тож логічним було б, переконані хранителі давнини, поруч із будівлею колишнього партійного архіву спорудити приміщення для більш цінних документів.

Проте схоже на те що чиновники обласної влади мають щодо цього іншу думку: ні перший, ні другий шляхи вирішення проблеми не видаються їм аж такими очевидними. Воно й не дивно, адже документи про їхню «державотворчу» діяльність, котрі забезпечують їм право претендувати на чималі пенсії державних службовців, надійно зберігаються у фондах колишнього партархіву, а щодо решти унікальних документів, то до них є діло хіба що інтелігентам, які говорять про якусь національну пам’ять, та заїжджим гостям з Австрії, Німеччини, Канади, США, Румунії чи Ізраїлю тощо.

Як повідомила директор архіву Людмила Анохіна, для того щоб люди та техніка більш-менш нормально перезимували, за 10 тисяч самостійно зароблених архівом коштів у приміщенні змінили проводку, придбали електричні обігрівачі та спеціальні вентилятори, які працюватимуть цілодобово. Ідею будівництва нового приміщення Людмила Анохіна назвала «фантазією на вільну тему». В Чернівецькій ОДА їй пообіцяли, що у Державному бюджеті на наступний рік буде передбачено фінансування реконструкції архіву в сумі 2, 6 млн. грн. А поки що залишили все як є.

І справді, для чого витрачати кошти на облаштування опалення та будівництво, якщо архів можна просто перемістити. До того ж вище згадане «мудре» рішення сесії обласної ради від 2000 року також ще ніхто не скасовував. Навіть приміщення для безцінних скарбів пригледіли — третій та четвертий поверхи будівлі аптечних складів підприємства «Буковина-фарм». Байдуже, що його площа не відповідає потребам архіву, в ньому протікає дах, а саме воно розташоване поблизу аеропорту на околиці міста (провулок Текстильників, 1) майже посеред поля, куди восени та взимку через відсутність асфальтованої дороги можна дістатися хіба що на всюдиході.

Тож наразі питання залишається відкритим. На реконструкцію аптечних складів під потреби архіву необхідно щонайменше 5 млн. грн. Добре знаючи як в Україні фінансуються наука та культура, а за чотири роки з часу прийняття рішення про перенесення архіву на реконструкцію двох поверхів складів було виділено аж 50 тис. грн., архівісти небезпідставно побоюються, що погодившись на запропонований владою переїзд до непристосованих аптечних складів, опиняться в заручниках у ситуації. За підрахунками фахівців, на спорудження нового приміщення необхідно не набагато більше коштів, але вони все-таки сподіваються, що проблему буде вирішено. Адже 900 тисяч тонн архівних справ, які необхідно буде перевозити з місця на місце щонайменше 350 фургонами, навряд чи витримають таку наругу.