За законами «жанру»...

17 лютого, 2012, 14:56 Роздрукувати Bипуск № 6, 17 лютого-24 лютого 2012р.
Відправити
Відправити

І, нарешті, недавно анонсований новий закон про кіно... За «правилами» якого, очевидно, наші творці (а також бізнесмени) незабаром і мають жити-творити?

Багато хто помітив, як останнім часом підозріло активізувався броунівський кінорух в Україні. Щедрий бюджет 2012-го на кіногалузь (про який раніше навіть не мріяли). Створення нової кіноасоціації (за оною стежать впливові політики!). Недавній новий «блокбастер» про диво-льотчика в пір’ї (розпіарений Мінкультом). Скандальні «пітчинги», завдяки яким запущено вервечку кінопроектів.

І, нарешті, недавно анонсований новий закон про кіно... За «правилами» якого, очевидно, наші творці (а також бізнесмени) незабаром і мають жити-творити?

За віртуальним круглим столом DT.UA зібралися деякі активні представники нинішнього кіноруху з метою знайти відповідь на питання: за якими ж «законами» має жити нове українське кіно?

Нагадаємо: Закон України «Про кінематографію» набув чинності ще 1998 року. Останні зміни внесено 2010-го (щодо підтримки виробництва національних фільмів) і 2011-го (щодо порядку видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів).

Виробників національного кіно звільнено від плати за земельні ділянки, які забезпечують національне кіновиробництво. Окрім того, до 1 січня 2016 року від ПДВ звільнено всі роботи з виробництва національних фільмів, їх показ, а також дублювання іноземного кіно українською мовою.

У змінах ідеться і про звільнення від податків спонсорів, які вкладають кошти у виробництво національних фільмів…

Але де ж воно, те стабільне національне «кіностворення»?

25 січня 2012 року кінопродюсери, дистриб’ютори, представники прокатних мереж (Film.ua, «Лінія-Кіно», Arthouse Traffic, «Кіноманія»… - загалом 12) започаткували громадську організацію «Українська Кіно-Асоціація». Мета -підтримка національної кіногалузі - розробка нового законопроекту «Про кінематограф» і «Концепції Державної програми розвитку національної кіноіндустрії на 2012-2017 роки».

Виникають сумніви: чи варто розцінювати розробку нової редакції закону як завдання нагальне, а поняття «кінематографісти» і «кіновиробники» тотожними? Адже, очевидно, що процесом «виробництва» нових законодавчих норм має опікуватися Державне агентство України з питань кіно (центральний орган виконавчої влади), а не громадські організації.

Денис РЖАВСЬКИЙ
(президент «Української кіноасоціації»):

- Чого бракує чинному Закону «Про кінематографію»? Не досить чітко подано визначення… Наприклад, «національний фільм». (Чинний закон, стаття 3, з урахуванням змін: «національний фільм - створений суб’єктами кінематографії України фільм, виробництво якого здійснено в Україні та авторське право чи право власності на який повністю або частково належить суб’єктам кінематографії України, а також основна (базова) версія мовної частини звукового ряду якого створена українською мовою». - DT.UA.) Маємо «прив’язку» до мови; та чи була б національною, скажімо, стрічка українського режисера з українськими акторами, яка йшла б англійською у Великобританії? Мабуть, така картина стала б уособленням головної перемоги українського кіно, його міжнародного визнання. В Європі, щоб потрапити в категорію «національний», фільм має набрати певну кількість балів.

Зміни 2010 року - життєздатні. Однак не все «спрацювало». Положення про спеціальний фонд слід допрацювати.

У законі зразка 1998-го немає понять «цифровий ключ», «цифрова фільмокопія». І це тоді, коли мало не половина фільмів виходить у прокат на цифрових носіях. (Чинний закон, стаття 3: «фільмокопія - примірник фільму, виготовлений із застосуванням вихідних матеріалів фільму». - DT.UA)

Нині кіновиробник, отримавши державне фінансування, мусить здати фільм на плівці, а не «в цифрі».

Роботу над законопроектом ми розпочали ще близько двох років тому: під час круглих столів, консультацій за участі Держкіно, активних кіновиробників, представників Верховної Ради. Нині кіноасоціація - партнер Держкіно у розробці нової редакції. Ми зустрічалися з Віктором Януковичем (молодшим); народний депутат виявив бажання працювати в цьому напрямі. Плануємо, що нову редакцію у Верховній Раді зареєструє саме Віктор Вікторович; докладатимемо належних зусиль, аби Рада прийняла закон упродовж теперішньої, десятої, сесії.

* * *

Олег КОХАН, кінопродюсер (працював над фільмами Кіри Муратової, Романа Балаяна, Отара Іоселіані):

- Тема відродження українського кіно, яка знову актуалізувалась останнім часом, це що - нові «наполеонівські плани». Щира впевненість – мовляв, «наздоженемо й переженемо!». Тільки - кого й навіщо?

- Наздоганяти й переганяти нам нікого не потрібно. Ми ж не в квача граємо! Та й кого наздоганяти? Голлівуд із його віковою історією та мільярдною англомовною аудиторією й бюджетами чи російський кінематограф з понад сотнею мільйонів російськомовних глядачів і величезними бюджетами в індустрії?

Нам потрібно знайти своє місце у світовому кінопроцесі. І приклади таких успішних моделей кінематографії вже є - Польща, Угорщина, Румунія.

Наприклад, поляки, поставивши мету реформувати кіногалузь, взяли за основу французьку модель. Врахували всі недоробки й адаптували під себе. Нам ніщо не заважає провести реформи, спираючись на досвід європейських країн.

- Навіщо створено ще одну асоціацію діячів кіно? Яка від неї може бути користь? Була ж (чи є?) асоціація кінопродюсерів (на чолі з Сєрковим). Але що практичного вона зробила?

- На мій погляд, користь може бути від будь-якої організації, якщо вона чітко розуміє свою місію, мету й завдання; якщо до її складу входять професійні менеджери та експерти ринку, які якісно виконують свою роботу.

І чим більше буде асоціацій, фундацій, гільдій та спілок, які захищатимуть і обстоюватимуть не голослівно, а конкретно інтереси кожного сегмента галузі, тим більше шансів зрушити нашу кіноіндустрію з мертвої точки.

А що стосується нової кіноасоціації, до якої ввійшли ключові менеджери кіно, тобто не теоретики, а практики, – ці шанси тільки збільшуються.

- Які нові напрямки він має передбачити оновлений Закон про кіно? Які нагальні позиції він має зафіксувати (стосовно вже наявного закону)?

- Невідкладною метою й завданням цього закону має бути чітка й конструктивна регламентація відносин держави з усіма складовими кіноіндустрії: освітою, виробництвом, прокатом тощо. Коло питань, які вимагають уваги, таке велике, що в одному інтерв’ю їх навіть не перерахувати. Стратегія розвитку польського кіно, наприклад, - це 500-сторінковий документ. Більше того, від державних структур кінематографістам потрібні не тільки гроші. Діалог із владою - неминуча форма існування індустріального мистецтва.

- Як ви ставитеся до вже анонсованої міністром ключової ролі Віктора Януковича-молодшого в справі майбутнього розвитку кіноіндустрії?

- Віктор Янукович не тільки анонсував готовність брати участь у процесах реформування кіногалузі, а вже зробив низку предметних кроків назустріч індустрії. За його сприяння (як народного депутата) було збільшено бюджет на кінематографію. Відбулися ретроспектива і ювілейний вечір Богдана Ступки, видання книжки «Магія любові», творчий вечір пам’яті Івана Миколайчука.

Якісна взаємодія кіноіндустрії з бізнес-структурами й державною владою - пріоритетне завдання вітчизняного кіноспівтовариства. Треба допомогти потенційним інвесторам розібратися в специфіці кіногалузі, зрозуміти ключові тенденції й вектори розвитку.

А приплив інвестицій, своєю чергою, допоможе стати цьому ринку більш прозорим і цивілізованим. Тому участь у форматуванні кіноіндустрії такого парламентарія, як Віктор Янукович, допоможе поглянути на вітчизняний кінематограф як на бізнес, культуру й політику - комплексно.

- Три головні й поки що не вирішені проблеми українського кіно? На ваш погляд.

- Ключова проблема - відсутність конкурентоспроможної галузі, де основним і найважливішим питанням я б назвав кризу кадрів, які потрібні як державі, так і ринку. Бо гроші, як і ідеї потрібно якісно й професійно адмініструвати, а також уміти відповідати за кінцевий результат.

* * *

Денис ІВАНОВ (керівник «Артхаус Трафік»):

- Найближчим часом нова кіноасоціація спільно з профільними навчальними закладами налагодить «швидку кінематографічну допомогу»: проводитимемо майстер-класи, організовуватимемо стажування студентів на студіях.

Нещодавно намагався придбати фільми Олександра Довженка: не вдалося! Що ж казати про німі й ті, які ще не переведено «в цифру», картини? Якщо нині навіть кіноасоціації від цього потерпають, то пересічний глядач - і поготів. Хотілося б спільно з державою надати йому доступ до архіву української класики (на єдиному порталі; за символічну плату).

Окрім того, спільно з Держкіно розробляємо «Концепцію Державної програми розвитку національної кіноіндустрії на 2012-2017 роки».

Нині в роботі кіноасоціації беруть участь близько 80 відсотків гравців ринку. Плануємо задіяти всі 100.

- А Національну спілку кінематографістів збираєтеся задіяти у цьому процесі?

- У нас різні завдання. Із Сергієм Васильовичем Тримбачем спілкуюся (відвідував його лекції, опановуючи фах «Режисура кіно і телебачення» в Університеті культури і мистецтв).

Кіноасоціація об’єднала гравців ринку (тих, хто й без державної підтримки знімає і зніматиме). Втім, ми відкриті до співпраці.

* * *

Дмитро КОЛЕСНІКОВ (віце-президент Асоціації продюсерів України):

- Слабке місце чинного закону - розповсюдження фільмів в Інтернеті… Коли стрічка перебуває на файлообміннику чи сайті (де її продають, надають користувачам можливість онлайн-переглядів), то це, вважаю, має означати, що власники сайта отримали, як належить дистриб’юторам, прокатне посвідчення. А ми що маємо? Люди здивовано запитують: навіщо в Інтернеті прокатне посвідчення? Але ж, у кожному разі, йдеться про розповсюдження і демонстрування фільму. Зрештою, кошти, витрачені на кіновиробництво, мають повертатися, інакше за що тоді знімати кіно?

- Гадаєте, новий закон буде в змозі контролювати Інтернет?

- Нині ж кінотеатри, телеканали, розповсюджувачі DVD-кінопродукції дотримуються норм закону (наприклад, надають фільми відповідній комісії, аби та перевірила їхню продукцію «на предмет моралі»). Вважаєте, в Інтернеті немає цензури. Є! Та, яка «за гроші». Скажімо, продюсер чи режисер звертається до спеціалізованої фірми: «Мені на місяць-два потрібен чистий простір Інтернету; хочу, щоб моя стрічка не з’являлася на «піратських» сайтах, файлообмінниках». Офіційно оплачує таку послугу й упродовж зазначеного часового відтинку сам продає свій фільм. Компанії із захисту контенту - різні; інші, зокрема, унеможливлять копіювання (або перенесення) вашої картини в мережі. Інтернет-простір набагато легше контролювати, ніж, наприклад, покази в тих віддалених кінотеатрах, у яких залишилася якась неврахована копія стрічки.

- Скільки, на ваш погляд, в Україні мало би бути кінотеатрів?

- Розвиток кінотеатральної мережі в Україні - наріжний камінь. У Росії - близько 2500 залів. Щоб досягти такого рівня, мусимо мати близько 800. Тоді можна говорити бодай про якусь рентабельність українського фільму в прокаті. Якби картину «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» було продемонстровано в 150-300 залах, вона окупила б себе. Втім…

- У чому доцільність створення кіноасоціації?

- У координації й консолідації зусиль: Держкіно, продюсерів… Нинішніх виробників, продюсерів сформував ринок. Однак слід вшановувати і попереднє, і теперішнє кіно. Асоціація продюсерів України - учасник кіноаціації (процедура входження потребує часу: маємо зібрати з’їзд). Невирішені питання є: наприклад, дизайнери зі спецефектів і комп’ютерної графіки не мають ані профспілки, ані об’єднання; їх навіть не визнають авторами, хоча вони, фактично, «малюють» стрічку. Гадаю, на майданчику кіноасоціації доцільно порушити цю проблему.

* * *

Світлана СТЕПАНЕНКО (художній керівник студії «Кінематографіст», заступник голови Національної спілки кінематографістів України):

- Як і будь-який, Закон «Про кінематографію», звісно, треба поліпшити. З огляду ж на те, що Верховна Рада взяла «соцзобов’язання» «пропустити» до перевиборів 850 законів, важко спрогнозувати, коли набуде чинності нова редакція?

2010-го за сприяння Партії регіонів було прийнято (не без складнощів, утім - вельми оперативно) зміни до закону. Вони мали йти в парі із законом «Про загальнодержавний збір на розвиток кінематографії». Проте він так і залишився в проекті, тоді як норму про розподіл коштів законотворці виписали: його має здійснювати спеціальна рада. Свого часу спілці вдалося провести рішення (воно чинне): десять осіб у складі ради - чиновники, десять - члени спілки.

Нині воліють внесення змін: хочуть отримати можливість розподіляти кошти, які накопичуватимуться у фонді? Втім, досі не визначено, які джерела той фонд наповнюватимуть.

Є постанова Кабінету міністрів від 03.11.2010 р. №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Держкіно нещодавно створило «при собі» громадську раду. Зібралися представники різних громадських організацій: по одній особі від кожної, спілку (1230 членів) представляє Віктор Олендер. Віддамо йому належне: він намагався знайти правду - мовляв, чому від основної, із чималим досвідом організації, яка, по суті, згуртувала кінофахівців, теж одна особа? У цій раді не передбачено ротацій: якщо Віктор Петрович із якихось причин відійде від справ, спілка залишиться без представника. А тим часом в усіх законах є розділ «Погоджено з громадськістю»: тобто під час погодження нового закону спілка може залишитися «за бортом».

Щодо молоді. На мій погляд, перш ніж вносити в закон щось нове, слід провести аналітичний моніторинг: скільки в Україні вишів, які готують кіно- і телефахівців (кіно- й телефільм - різні специфіки). На якому рівні вони це роблять. І головне - де їхні випускники працюють? Потому - надати законотворцям рекомендації. Молоді фахівці у галузі кіно і телебачення абсолютно незахищені. Закон має визначити їхні права.

Окрім того, в чинному законі - жодного слова про, так би мовити, допоміжний «прошарок» фахівців (костюмери, гримери та інші): нині кіновиробники працюють із дилетантами. Треба чітко виписати роль продюсера, а також питання серйозної підготовки такого фаху як «продюсер».

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК