ВУЛИЦЯМИ СТАРОДАВНЬОГО ЛЬВОВА

Однак Борис Васильович продовжував вести свою картотеку, уважно відстежуючи й сучасні перейменування. До 1984 року практично було завершено збір матеріалів й історик розпочав їхнє узагальнення. Кілька років з не залежних від автора причин рукопис пролежав у видавництві, яке не могло викроїти копійку на підготовку і друкування книги. Чесно кажучи, Мельник вже і не дуже сподівався, що побачить свою працю виданою. Однак, будучи по природі людиною допитливою і скрупульозною (у кращому сенсі цього слова), до того ж палко закоханою у Львів, він продовжував трудитися — тепер вже відстежуючи історію львівських будинків і їхніх численних господарів. Зараз у Бориса Васильовича готові вже 900 сторінок машинописного тексту відтвореної історії «в особах». Матеріал зібрано унікальний, як і той, що нарешті зовсім нещодавно побачив світ у прекрасному виданні «Вулицями старовинного Львова».

Книгу випущено на замовлення Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України відповідно до національної програми випуску соціально значимих видань і являє собою надзвичайне видання, багато ілюстроване стародавніми гравюрами, акварелями, фотографіями, картами-схемами, малюнками, прекрасно макетоване і надруковане на крейдованому папері зручного формату. Після кожного розділу подано резюме англійською та польською мовами. Подібного видання Львів та, напевно, й інші міста України не бачили.

До речі, недавно в нашому стародавньому місті у видавництві «Центр Європи» вийшло ще одне видання історико-туристичного плану, яке також одразу привернуло до себе увагу. Це довідник-путівник «Львів».

Як розповів головний натхненник і організатор видання, директор видавництва «Центр Європи» Сергій Фрухт, творчий колектив працював над довідником два роки. Вирішили відійти від традиційної побудови довідкової літератури радянського періоду і повернутися до путівника (у даному випадку за прикладом класичного зразка ХІХ століття — довідника німця Карла Бедеккера), побудованого за маршрутним принципом (до речі, після Львова подібний довідник тим же львівським видавництвом було випущено і для Києва). Тобто головне в ньому — прив’язка до місцевості і розташованих там історичних й архітектурних пам’яток.

Львівський довідник орієнтований на 10 маршрутів по місту, в основному це історична частина Львова, якою автори пропонують пройтися пішки, але є й маршрути (нерідко автомобільні) у нові райони міста. У повоєнному Львові видавалися путівники, але в основному це був центр, що включав у себе площу Ринок і прилеглі до неї вулиці й проспекти, оскільки, на думку авторів, було набагато простіше писати про місто ренесансне, котре будували італійці, німці, вірмени тощо, аніж про місто австро-угорське, польське. Цю прогалину нинішній довідник уперше заповнив. Його автори орієнтувалися на об’єктивний, достовірний підхід у висвітленні історії Львова, показуючи участь у міському будівництві представників різних національностей, не боючись говорити і про видатних поляків, і про євреїв. Понад половину обсягу книги — це абсолютно нові, не відомі широкому читачу факти. Висвітлюється абсолютно нова тема — історія львівських кладовищ. Велика глава присвячена львівським музеям. Крім того (що особливо цікаво для туристів), є опис історичних місць і пам’ятників, розташованих в інших містах і районах області. Путівник вийшов історико-архітектурним, адже «серце» Львова — його архітектура. У довіднику використано безліч стародавніх фотографій, листівок, піктограм, графічних малюнків, що дають можливість побачити будівлю в «архітектурному розрізі». Текст (у тому числі й англійський) сполучено з образотворчим рядом. Кожний маршрут відкривається умовною картою-схемою, на якій показано всі важливі історичні об’єкти і їх місцезнаходження. Завершує книгу інформаційний блок для туристів.

Спеціалісти вже назвали це видання першою енциклопедією Львова, універсумом. І якщо авторський колектив продовжуватиме цю роботу — а таке бажання є, — згодом книга може перерости з малої у велику енциклопедію Львова.

Путівник було представлено на міжнародному ярмарку в Польщі, де отримав високу оцінку, а видавництво «Центр Європи» було названо у Львові найкращим видавництвом року, яке випустило найкращу книгу.