Валентин Бадрак, «Стратегии счастливых пар», видавництво «Фоліо»

Як відомо, всі щасливі родини щасливі однаково, і лише нещасні різняться у своєму нещасті тими маленькими відмінностями, що, власне, й роблять з них уже не родини, а предмет для сварок, пересудів чи сумної статистики. Але автор цієї книжки не цікавиться такими банальними питаннями, адже його завдання — дослідити те, як уже сформовані окремі індивіди, зійшовшись у шлюбі, продовжують творити гармонію вже разом. Себто яким дивом «союз сердець», перетворившись на стандартну «ячейку общества», зберігає творчу енергію для подальшого щасливого співжиття. А варто сказати, що героїв і персонажів книжки підібрано відомих, успішних, ба навіть легендарних у своїй шлюбно-творчій єдності. Це Микола і Олена Реріхи, Альберт Швейцер і Олена Бреслау, Михайло і Раїса Горбачови, Мстислав Ростропович і Галина Вишневська, Марк і Белла Шагал, Артур Конан Дойл і Джин Леккі, Сенека Молодший і Пауліна Помпея, Ріхард і Козима Вагнер, Ярослав Мудрий та Ірина, Дмитро Мережковський та Зінаїда Гіппіус, Жан-Поль Сартр і Симона Де Бовуар, Андрій Сахаров і Олена Боннер, Карло Понті і Софі Лорен.

Як бачимо, за добором героїв ця надзвичайна антологія кохання різниться від аналогічних видань, адже обидва з подружжя в розглянутих у ній шлюбах є самодостатніми, незалежними, цілісними. Автор не повторюється у возвеличенні та аналізі співжиття вже добре відомих тандемів на кшталт «Сергій Єсенін — Айседора Дункан» чи «Джон Леннон — Йоко Оно», не кажучи вже про широковідомі історії Антонія і Клеопатри чи Наполеона і Жозефіни. І все для того, аби довести, що успішні пари — це не дар Божий, не містичний збіг душ-половинок, а підготовлена тривалим світовідчуттям психіка, що обумовлює психологічну готовність кожного з «успішної пари» здобути своє щастя і помножена на виплекану терплячою працею і тактом діяльність. Тож не дивно, що в кожному розділі, присвяченому тій чи іншій видатній парі, ми маємо зусібіч розглянуті найменші подробиці як соціокультурного, так і особистого життя легендарних особистостей давньої і сучасної історії, відомостей про творчу співпрацю яких нам, чесно кажучи, донедавна бракувало.

Зрозуміло, що будь-які універсальні рецепти для побудови щасливої родини в насправді феноменальному дослідженні Валентина Бадрака ми навряд чи знайдемо, але автор цілком щиро сподівається, що стратегії видатних особистостей допоможуть читачам не потрапити в пастку власних ілюзій, сплутавши успішний «творчий союз» із повноцінним «родинним щастям». Тому в другій частині свого аналітичного дослідження автор пропонує суто дидактичні міркування про ніби як буденні, а насправді такі непрості у своєму втіленні секрети щасливих пар, шлюбні моделі батьків, родинні закони, а також міркування про дітей і сімейне щастя.