ВАГНЕРИСТИ ЗБИРАЮТЬСЯ У КИЄВІ

Вагнерівський рух, зародившись ще за життя великого Маестро, сьогодні розростається і шириться. П’ятнадцять років тому важко було уявити, що в соціалістичній Східній Європі численні аматори музики захочуть усерйоз займатися Вагнером і його творчістю. Адже цей бунтар і знаменитий апологет музики майбутнього перебував під подвійною підозрою ревнителів чистоти соціалістичного мистецтва — як фаворит баварського короля Людвіга ІІ і культова постать в ідеологічних кліше Третього рейху. І от сьогодні нові вагнерівські спілки, котрі одна за одною виникали в оновлюваній Східній Європі, увійшли на рівних правах у коло діючих нині 136 вагнерівських об’єднань. Цей процес десять років тому почався й в Україні. Піонерами виявилися львів’яни. Слідом за ними вагнерівські товариства виникли в Києві та Харкові, до яких пізніше приєдналися Івано-Франківськ й Одеса.

Ці аматорські об’єднання носять просвітницький характер. Ті, кого цікавлять творчість і незвична доля німецького композитора, поета, сміливого мислителя, регулярно збираються разом, обмінюються інформацією, слухають лекції і концерти, відвідують вистави. Можливість зануритися у світ вагнерівського мистецтва відкриває ширші обрії, включає в поле зору ентузіастів багато музичних і художніх явищ минулого та сучасності. Неоціненною перевагою для творчої молоді стає можливість потрапити в число вагнерівських стипендіатів і відвідати мекку вагнерівської творчості — баварське місто Байройт. І якщо деякі щасливчики зі східноєвропейських країн рвалися в літні місяці в місто Вагнера, то нинішньої осені вагнеристи зі Західної Європи рушили в зворотному напрямі, і свій український маршрут розпочали з Києва.

У Будинку вчених Академії наук України, де уже восьмий сезон регулярно зустрічаються члени Київського вагнерівського товариства, відбулася знаменна зустріч господарів із потужним десантом з Німеччини, Австрії, Італії. Наші гості прибули на чолі з президентом Інтернаціональної спілки вагнерівських товариств Йозефом Лінхардтом, із головою Байройтського об’єднання й одночасно стипендіального фонду Паулем Гьоцем, із почесним головою і постійним куратором Київського і Харківського товариств Мариною Бааг. Приїзд численних гостей пов’язаний із десятирічним ювілеєм Львівського товариства. Його керівник Богдан Котюк узяв на себе основний тягар із організації всієї масштабної акції. Після дводенного перебування в Києві гості вирушають до Львова, де буде представлено основну частину великої культурної програми.

Вже перший вечір у Києві виявився надзвичайно дружнім і теплим. У переповненому великому залі Будинку вчених зібралися люди, для яких знакове ім’я Ріхарда Вагнера стало символом нового, більш вільного й відкритого світу. Як сказав у своїй привітальній промові Йозеф Лінхардт, Європа сьогодні розширює свої горизонти, люди, розділені залізною завісою, із її падінням вчаться пізнавати і розуміти одне одного. Культура і справжнє високе мистецтво краще й швидше, аніж будь-що інше, відкривають шлях такому пізнанню.

Окрасою вечора став концерт із творів Вагнера й українських композиторів Валентина Сильвестрова і Віталія Губаренка. Дуже змістовну концертну програму підготували і провели на найвищому рівні оркестр «Київська камерата» під управлінням Валерія Матюхіна, солісти Людмила Войнаровська і Віталій Альфавицький. Було дуже відповідально виконувати перед вимогливими співвітчизниками композитора і шанувальниками його музики з різних країн такі унікальні твори, як «Зігфрід-ідилія» і П’ять пісень на слова Матільди Везендонк. Наші музиканти проявили дивовижно чуйне розуміння природи вагнерівської музики, її експресії і тонких нюансів. Голова Київського товариства професор Національної музичної академії України ім. П.Чайковського Марина Черкашина, побажавши гостям удалого продовження українського вагнерівського туру, з особливими словами подяки звернулася до учасників концерту, котрі погодилися грати і співати, не вимагаючи оплати, і зуміли створити атмосферу справжнього музичного свята.