Усі жанри, крім нудного

20 травня, 2016, 00:07 Роздрукувати Bипуск № 18, 20 травня-27 травня 2016р.
Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори
Відправити
Відправити

Українські фільми виходять у вітчизняний прокат доволі безсистемно. Навряд чи у графіках виходу побачиш сезонний або якийсь інший чинник. Документальні стрічки змінюються артхаусними, після чого можуть бути якісь аматорські картини або навіть телефільми.

Автор
Статті авторів Всі статті автора Всі автори

Усі жанри, крім нудного

Українські фільми виходять у вітчизняний прокат доволі безсистемно. Навряд чи у графіках виходу побачиш сезонний або якийсь інший чинник. Документальні стрічки змінюються артхаусними, після чого можуть бути якісь аматорські картини або навіть телефільми.

Зрідка в цьому переліку з'являється якийсь жанровий фільм. Інколи навіть висококласний. Зазвичай касові збори однієї такої стрічки перевершують сумарний бокс-офіс решти наших фільмів - в українському прокаті.

Так було, наприклад, торік, коли воєнна драма "Незламна" (реж. Сергій Мокрицький) лише за перший вікенд зібрала у вітчизняних кінотеатрах 4,5 млн грн. І це було більше, ніж загальний бокс-офіс решти 23 українських фільмів, котрі виходили на екрани кінотеатрів у 2015-му. Схожа ситуація склалася у 2014-му. Тоді в прокат вийшло 16 українських стрічок. Однак 75% сумарних зборів усіх цих прем'єр забезпечили переважно комп'ютерний фільм жахів за мотивами М.Гоголя "Вій" (реж. Олег Степченко), а також романтична комедія "Кохання у великому місті 3" (реж. Марюс Вайсберг).

Окрім того, що згадані вище стрічки показують хороші касові результати, вони ще й доводять: українське прокатне кіно може окупатися й навіть інколи (о диво! ) приносити прибуток. А завважте ж - до 2014-го таких прикладів, практично, не було.

Із прем'єр 2016 р. непогані результати зборів показала комедія "#Selfieparty" (реж. Любомир Левицький). Тільки за перший вікенд вона зібрала в наших кінотеатрах близько 2,5 млн грн. Здавалося б, усім зрозуміло, що масовий глядач завжди віддає перевагу жанровому кіно. Це на кшталт аксіоми, яку не треба доводити. І якщо в Україні не знімають таких фільмів (причому самі), то просто ми віддаємо вітчизняного глядача в обійми іноземним продюсерам, кінотехнологам, режисерам. Що теж добре, але доти, доки є азарт і можливості хоч якось утверджувати національний продукт на національному ринку. Кожен успішний бокс-офіс закордонного бойовика, комедії або страшилки в Україні, очевидно, слід розцінювати нашим кінематографістам ще й як особисту поразку. Адже, уявімо неможливе, на місці деяких жанрових іноземних фільмів могли б бути вітчизняні. І тоді гроші від проданих квитків не йшли б кудись, а залишалися б тут, створюючи бодай якусь основу для зйомок нових жанрових фільмів.

Але поки що на кожен із перелічених вище більш-менш успішних українських фільмів припадає по сотні не менш касових іноземних. Зрозуміло, мрії про конкуренцію на цьому кінополі - всього лише мрії. Однак сьогодні в запуску й на фінальній стадії виробництва перебувають кілька картин із помітними ознаками "жанровості", тобто потенційний інтерес до них начебто гарантований.

Три сюжети зі зйомок українського фентезі ("Сторожова застава"), чорної комедії ("Шлях мерця"), а також історико-драматичного фільму ("Жива") - у цьому числі DT.UA.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК