УРОЧИСТИЙ СВІТ ЛЕВКАСІВ

Поділитися
У Харківському будинку вчених відкрилася персональна виставка митця Олександра Судакова «Левкас...

У Харківському будинку вчених відкрилася персональна виставка митця Олександра Судакова «Левкаси з приватних колекцій»

Живопис, що належить пензлю Олександра Судакова, виконаний у техніці, яка використовується нині рідко, — накладення темперних фарб на левкасний грунт. Для його створення митець використовує столярний клей або желатин, а також крейду або алебастр. Це кропітка робота, адже потрібно створити кілька шарів, кожен з яких накладається на попередній, коли той уже цілком висохнув. При цьому кожен шар старанно шліфується — грунт має бути ідеально рівним, а шарів не менше трьох-чотирьох. За прозорістю робіт Судакова стоїть кропітка праця. Зате левкасний грунт для темперного живопису на дерев’яних дошках відрізняється твердістю і довговічністю.

Ви можете зауважити, що техніка виконання — не найважливіше для звичайного глядача. Річ у тому, що довговічність левкасу дивовижно збігається зі світовідчуттям митця, з його поглядом на природу як щось вічне, не підвладне людському відчуттю швидкоплинності життя. Олександр Судаков пише Україну, зокрема пейзажі Слобожанщини. Але насамперед — планету Земля з її жителями. Він кружляє, немов на крилах, навколо своїх пагорбів і ярів, то піднімаючись до кришталевих висот, де звучить «музика сфер», то пірнаючи униз у пошуках тиші, що виступає якоюсь самотньою білою кізонькою, яка довірливо дивиться з високої трави прямо нам в очі.

Всякий день у митця урочистий, храмовий. Золоті божественні відблиски гуляють між землею і небом. Гроза відчувається як потужна увертюра. Я згодна з київським мистецтвознавцем Олегом Сидором-Гибелиндою, який писав, що свої улюблені крейдяні кряжі Судаков зображує з не меншим почуттям, ніж Поль Сезанн — скелю Сент-Віктуар, а Макс Волошин — тектонічні гребені Коктебеля. Справді, пологий рельєф слобожанських пагорбів передано із благородством тихої любові до своєї батьківщини.

— Стою на найвищій вершині крейдяних гір, — пише Олександр Судаков. — Як не уявити себе птахом? Хіба моєму погляду не відкриваються обшири, що розбігаються в усі боки на десятки кілометрів? Наше дитинство уявляється мені величезною променистою кулею, що вбирає в себе весь світ. Ми, легкі, крилаті, прозорі істоти, поруч із чарівником, чиїми чарами перенесені у світ Божий...

На початку 1989 року в Москві, у залах Академії мистецтв на Кропоткинській, я побачив виставку американського художника Є. Ваєта. Більша частина його невеликих картин була виконана яєчною темперою на дошках по левкасу. Ця виставка справила на мене незабутнє враження. Я повертався додому радісний і щасливий, упевнений у тому, що знайшов «свою» техніку...

Олександр Судаков з тих митців, що знаходять свого глядача і шанувальника його таланту незалежно від політичних або історичних реалій життя. Він народився в 1943 році в місті Старобельськ Луганської області і з двадцяти років бере участь в обласних, республіканських, усесоюзних, усеукраїнських і міжнародних художніх виставках. Серед останніх — виставка 2000 року в «Галереї 36», на Андріївському узвозі в Києві. У різні роки роботи митця купували Міністерство культури України і Спілка художників України, вони стали власністю художніх музеїв. Багато робіт знаходиться в приватних колекціях.

— Олександр Судаков вибрав для себе дуже важкий шлях, — сказала на відкритті виставки директор Харківського художнього музею Валентина Мизгіна. — У нього надзвичайна тональність живопису, надзвичайна монументальність, присутня навіть у найпростіших сюжетах. Він митець дуже серйозний, вельми тонкий, художник на віки. Вдивляючись у його картини навіть у найважчі моменти життя, розумієш, що не так уже все й погано, якщо нам дана ця земля, з її небом, з її зеленню, з її тишею... Його роботи пробуджують у нас, попри все, почуття подяки до життя.

Хочеться відзначити одну незвичну обставину. Виставка О. Судакова організована харківським науковим видавництвом «Акта», відомим в Україні прекрасно виданими науковими працями, підручниками, монографіями, документальними книгами.

— «Акта» і надалі влаштовуватиме персональні виставки художників, які співзвучні нам за естетичним світовідчуттям, — каже директор видавництва Галина Федорець. — Ми хочемо організувати середовище повсякденного життя засобами мистецтва.

Не випадково навіть запрошення на цю виставку «Акта» зробила предметом дизайнерського мистецтва. У конверт із білосніжної полотнини було вкладено витончене «запрошення» з репродукцією картини і незвичайно оформлений лист прес-релізу. Своєрідне послання, як нині говорять, message, любові і поваги як до художника, так і до глядача.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі