До книжок про східні вчення, які виходили раніше, додалася ще одна. Ця книжка вже витримала багато видань різними мовами, але українською її перекладено вперше. Текст адаптовано для широкого кола читачів. Видавництво «Факт» випустило монографію у співпраці з найбільшою буддистською організацією України — школою практиків Діамантового шляху буддизму лінії Карма Кагю.
Карма Кагю — одна з найбільших шкіл тибетського буддизму. В її основі — традиція усної передачі повчань. Особливої уваги Карма Кагю надає медитації та безпосередньому пізнанню природи ума. А безперервна лінія наступності Карми Кагю сходить до самого Будди Шак’ямуні.
Книжка «Життя Будди...» дає огляд історії та філософії буддизму. Біографія Будди досить відома. Наприклад, рукописні стародавні тексти різними мовами (у рамках безлічі буддистських традицій). Кангюр — збірник власних слів Будди, записаних після його смерті. Це 108 томів, що містять 84 тисячі корисних наставлянь. Коментарі учнів, які з’явилися пізніше, склали ще 254 томи — вони називаються Тенгюр. Проте найдійовіший аспект в історії життя Будди в тому, що його приклад широко наслідують. Це ті буддисти-практики, які через медитацію (дану ще самим Учителем), підключаючи дисципліну й мудрість, прагнуть день у день наближатися до заповітної мети — Просвітлення. Багатьох давно цікавить: чи не є буддизм просто однією з гілок філософії? На відміну від філософських вчень, у вченні Будди є практика — медитація, яка змінює тіло, мовлення, розум.
Нова книжка складається з дев’яти розділів. Перший — «Народження, юність, зречення». Читач дізнається, що принц Сіддхартха Гаутама спочатку вів безтурботне життя, сповнене насолод. Але вже у тринадцять років, побачивши старого, потім ще двох — прокаженого й мерця, зрозумів: жодні багатства і дари цього світу не вбережуть його від долі цих нещасних. Тому в 29 років він залишив палац. І, відповідно до легенди, окрилені рішучим вчинком бодхісатви, самі боги навели сон на палац принца.
«Подорожі. Вчителі. Аскеза», «Просвітлення», «Оберт Колеса», «Збирання Сангхі», «Зміцнення Дхарми», «Зрілість співчуття», «Девадатта» і «Останні роки». Ці розділи розкривають зміст книжки.
Гортаючи сторінки «Життя...», можна помітити, що дві з половиною тисячі років тому в Будди справді були унікальні можливості навчати, тому що жив він у часи розквіту цивілізації північної Індії й був оточений дуже обдарованими учнями.
Ці обставини і сприяли тому, що протягом 45 років він показував послідовникам шлях до повного розкриття людської сутності. Втім, незважаючи на глибину, буддистське вчення можна викласти в кількох словах... Це «Чотири благородні істини», озвучені Благословенним п’ятьом шукачам сенсу життя, котрі першими прийшли до нього після Просвітлення. Насправді це були люди, які поклонялися йому, коли він практикував крайній аскетизм і мало не помер. Тепер же їх відштовхували його промениста радість і здоров’я. Вони вважали такі стани «мирськими» й були незадоволені, що вчитель обрав серединний шлях. Проте вони його запитали: «Чому ти так світишся? Що з тобою сталося?» Його відповідь і вилилася у знамениті «Чотири благородні істини»: «Обумовлене існування є страждання. У страждання є причина. Існує кінець стражданню. Є шлях, що веде до припинення страждання».
До вад книжки можна зарахувати її надмірну «наукоподібність», це стосується й особливостей перекладу. Життєпис Будди трохи схожий на фундаментальну наукову працю — довгі складнопідрядні речення утруднюють сприйняття матеріалу широкою аудиторією.