Сальвадор Далі та Огюст Роден: ленінськими місцями

В Українському домі — уже традиційний «Великий антикварний салон». Центральна експозиція — твори майстрів світового рівня: Сальвадора Далі, Рішара Гіно, Олександри Екстер, Огюста Родена, Франсуа Помпона. Усього в Київ доставлено 20 робіт загальною масою 10,5 тонни. Ці скульптури — частина унікальної колекції всесвітньо відомої швейцарської ливарної майстерні «Вальзуані», де свого часу й відливали роботи Родена, Ренуара, Гогена, Помпона. У Київ прибув і її директор — Леонардо Бенатов. Представлені в Києві роботи застраховано на рекордну суму — 18 мільйонів євро.

Це вже друга за ліком акція Українського дому. Антикваріатом, як відомо, вважаються роботи, яким понад 50 років. Наш «Дім» зробив поблажку і занизив планку, допустивши 30-річну давнину творів мистецтва.

Рік тому цінителі могли побачити досить масштабні експозиції: живопис і скульптура представників зіркової паризької школи (Амедео Модільяні, Пабло Пікассо, Константина Бранкузі, Жака Ліпшица, Альберто Джакометті, Марка Шагала, Мане-Каца), а також відомих вихідців з України — Олександра Архипенка, Ганни Орлової, Олександри Екстер, Миколи Глущенка; православна ікона XVI—XVIII століть; народна дерев’яна скульптура. Рік тому в проекті взяли участь 40 антикварних галерей і салонів (з Києва, Львова, Одеси).

— Проведення таких акцій для нас уже традиція, — розповідає «ДТ» Наталія Заболотна, директор Українського дому. — Цього року окраса програми — швейцарська ливарна майстерня «Вальзуані». Ще в ХХ столітті вона стала місцем зустрічі і дружнього спілкування багатьох геніїв. Саме там відливали свої скульптури Сальвадор Далі, Огюст Роден, Помпон, Ренуар. Моя нещодавня поїздка у Францію увінчалася успіхом, я переконала колег, що ці роботи посядуть і в Україні гідне місце. Зараз в Українському домі — три оригінали Сальвадора Далі: «Метаморфози Венери Мілоської», «Мінотавр», «Істерична сюрреалістична жінка». Вперше в Україні й шедеври Огюста Родена — «Мислитель», «Вічна весна», «Поцілунок», «Адам», «Громадяни Кале».

Що ж це за людина — Леонардо Бенатов?

Цей майстер випурхнув з Росії на початку 1920-х. Йому дозволили виїхати на навчання за кордон з радянської Росії тому, що він малював... портрети Леніна. Проте після навчання художник не повернувся назад. Вже в Європі відмовився від прізвища Аргутинський-Долгорукий, узявши інше — Бенатов. Оскільки не хотів, щоб у його сім’ї виникли проблеми через його еміграцію.

Цікава історія з печаткою ливарного заводу «Вальзуані» (у 1899-му його заснував майстер Клод Вальзуані). Батько Бенатова купив цю печатку, а разом з нею — і всю спадщину Клода Вальзуані: гіпсові форми Дега, Родена, Модільяні, Помпона і багатьох інших.

Цікава деталь: гість Києва, Леонардо Бенатов, дружив із Сальвадором Далі, познайомився з ним 1977 року. Тоді Далі був уже знаменитим художником і приїжджав у майстерню «Вальзуані» контролювати процес відливання його скульптури. Серед робіт Бенатова-молодшого — погруддя музи Далі Гали.

Ексклюзивні права на відливання скульптур дісталися Бенатову-молодшому в спадок. За винятком робіт ексцентричного Далі. Сам автор подарував їх Бенатову на знак своєї дружби. Причому майстер передав майстерні права на відливання найкращих своїх робіт — «Носоріг у мереживі», «Венера Мілоська зі шкатулками», «Космічний носоріг», «Погруддя зі шкатулкою», «Мінотавр» та інші. Майстерня «Вальзуані» відливала скульптури і для музею Родена. Це вражає! Майстерня володіє п’ятдесятьма гіпсовими формами робіт Родена. До того ж якість відливок «Вальзуані» цілком відповідає вимогам музею Родена (ця інституція володіє також основними правами на його шедеври).

У технології відливання вкладають великі гроші, це трудомісткий процес. Виготовлення однієї великої скульптури, наприклад «Мислителя», триває щонайменше чотири місяці. Та й вартість таких робіт чимала. Поняття «оригінал» у скульптурах поширюється не на одне, а на 12 однакових творів, відлитих з гіпсової або воскової форми. Але «Мислитель» — виняток з правил. Його відливали 25 разів! Один із двійників «Мислителя» у червні продали на аукціоні за 3,5 млн. євро. Тому природно, що всю привезену в Україну колекцію застраховано на величезну суму — 18 млн. євро. Тільки за такої умови ці скульптури могли бути показані в Українському домі.

— Ці шедеври важко і неетично «вимірювати» в кілограмах, тоннах, — підкреслила Наталія Заболотна. — Але й це треба враховувати. З Франції в Україну прибуло 20 скульптур, а крім цього — окрема вантажівка з подіумами. Я домовилася з Бенатовим, що виставку можна буде подовжити, оскільки виник неймовірний резонанс. За два відведені тижні ми не встигнемо прийняти всіх охочих. Тому після Українського дому виставка переміститься в «Мистецький Арсенал», потім її чекає подорож по трьох
регіонах України. Ми вирішили вбити відразу двох зайців і скористатися правом тимчасового ввезення скульптур, строк якого — 11 місяців. Якщо вже мали такі труднощі з переміщенням скульптур, то нехай цю експозицію побачить максимальна кількість людей.

***

У роботах Сальвадора Далі криється величезний енергетичний потенціал. «Я не сюрреаліст, я — сюрреалізм», — казав про себе Далі. У радянський час відгомін популярності сюрреалізму долинав навіть крізь залізну завісу. Пересічному радянському інтелігентові саме сюрреалізм здавався найпривабливішим з усіх заборонених плодів модернізму.

— Якби ми привезли навіть одну скульптуру Далі, то це вже було б сенсацією, — вважає Наталія Заболотна. — Всі скульптури належать Леонардо Бенатову. Ігор Воронов узяв на себе відповідальність за страхування скульптур. У свою чергу пан Бенатов, побувавши в Україні, побачив, що тут не ведмеді ходять вулицями. Його спочатку лякали, казали: «Куди ти їдеш? Там же постійно війна, нестабільна політична ситуація! Навіщо ти везеш багатомільйонну колекцію? Вони ж тобі потім нічого не повернуть!». Саме щоб реабілітувати імідж України, потрібні подібні проекти. Зараз у світі мода на скульптуру. Багато скульпторів розправили плечі, у них поновився бізнес. Так, криза — вона скрізь криза, але знаю, що ще п’ять років тому не було стільки приватних замовлень саме на скульптуру.

***

Скульптура — непростий для експонування витвір мистецтва. Вона потребує тривимірного простору, величезних площ. Тому невеличкі галереї неохоче працюють зі скульпторами. Та й Український дім — специфічний майданчик для такого проекту. Наприклад, «Громадяни Кале» (шість скульптур) Огюста Родена розмістилися біля входу в Український дім. При монтажі скульптур «Великого антикварного салону» в Українському домі довелося цілком демонтувати двері. Як виявилося, вхід до колишнього музею Леніна — завширшки два метри.

До речі

Путін вибрав «носорога»

Роботи з майстерні «Вальзуані» купують російські політики: прем’єр-міністру Володимиру Путіну відливали «Космічного носорога» Далі, а мер Москви Юрій Лужков колекціонує скульптури коней.

Крім великих скульпторів, в Українському домі розмістилися також ікони — проект Миколи Бабака «Ікона Середньої Наддніпрянщини». А третій поверх віддано антикварним українським галереям — «Антик-Центр», «Шедевр», «Епоха», «Боско», «Золоті ворота», «Вернісаж» та ін. Багато антикварів говорять, що останні півроку, порівняно з роком минулим, не продаються дуже цінні роботи — тобто ті, ціна яких десятки тисяч доларів. Мовляв, платоспроможність навіть досить багатих українців знизилася. Мистецтво поки що в тіні — потрібно рятувати гроші і бізнес.