Романтична пригода №16

А для почесного гостя фестивалю британського режисера Тоні Палмера це була друга зустріч з українським хоровим мистецтвом.

У Музеї-садибі Ігоря Стравінського в Устилузі наш британський гість Тоні Палмер, автор фільму про композитора "Десь на кордоні" (1982 р.), захоплено слухав гру цимбаліста Павла Тузова, пречудові веснянки, які виспівували Ольга Ткаченко та Діана Шевчук під час презентації "Поліської доми" професора Віктора Давидюка… Ігор Блажков не міг відвести погляду від авторської партитури "Весни священної", привезеної в дар музею Тоні Палмером. У славного диригента, що 1959 року вперше відкрив киянам музику Стравінського, авторські позначки на кожній сторінці викликали захоплення.

Стравінський і "Планета Голлівуд"

До Нью Йорка Стравінський прибув 30 вересня 1939 року, а вже 13 листопада 1940 року композитор отримав "гостинець" від Голлівуду: студія Волта Діснея випустила у прокат музичний повнометражний мультиплікаційний фільм "Фантазія".

Як підказує "Вікіпедія", це був один із найсміливіших проєктів з участю 1000 художників і техніків та 500 персонажів, у якому образ Чорнобога в номері "Ніч на Лисій горі" Мусоргського створив Білл Титла, син українських емігрантів. На включенні музики до балету "Весна священна" Стравінського до мега-відеокліпу наполягав сам Волт Дісней. Авторів екранізації консультували Рой Чепмен Ендрюс, директор Американського музею природничої історії, англійський біолог Джуліан Хакслі, астроном Ервін Хаббл, адже йшлося про історію зародження життя на Землі: від появи одноклітинних організмів - до загибелі динозаврів!

Стравінський не поділяв захоплення глядачів, адже інноваційний підхід американців не мав нічого спільного з духом першої постановки балету. "…я хотів дати картину радості Землі і торжества Неба, у слов'янському розумінні, - зазначав художник Микола Реріх, який робив ескіз до постановки. - Я люблю древність, високу в її радості і глибоку в її помислах". Він і гадки не мав, що хтось у цій любові піде аж так далеко…

Коли ми готували програму 16 музичного фестивалю, тисячі голосів у YouTube набирав найновіший відеокліп на музику "Весни…" від двох музичних ексцентриків (Мелодіка Мен). Музика у гроті чи печері та саме виконання, яке ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, правдоподібного і карикатурного, що викликає комічний ефект…

1942 року фільм "Фантазія" отримав два "Оскари" за створення нового сприйняття музики, а сусід і товариш Александр Тансман заохотив Стравінського писати музику для кіно. Не склалося… Стравінський опублікував завчасну партитуру як "Four Norwegian Moods" для оркестру у видавництві "Ассошіейтед Мюзік Паблішерс" 1944 року і диригував першим виконанням твору в Кембриджі (Мессачусетс)".

У програмі фестивалю "Стравінський та Україна" фрагмент твору виконав Національний академічний духовий оркестр України. У Голлівуді Стравінський знайшов найкращий із можливих під час війни прихисток, але для кіно вже не написав нічого…

Дві латинські меси…

Натомість відданість духовим інструментам, як зазначив, відкриваючи фестиваль, директор обласної філармонії Сергій Єфіменко, не полишала композитора впродовж усього його життя. Під час заключного "концерту прем'єр" ми слухали "Месу для хору та подвійного квінтету духових". Академічний камерний хор "Бревіс" і тернопільські духовики втілили велику мрію народного артиста України Ігоря Блажкова, якою він поділився два роки тому з глядачами каналу "Нова Волинь" у програмі "Такти і факти"…

Що спонукало написати римо-католицьку месу православного композитора, для якого слов'янська мова літургії була мовою його молитов, який регулярно ходив до причастя з 1926-го в Європі й Америці, хоч і легковажив цим (більше з лінощів, ніж через інтелектуальні вагання)?

У "Діалогах" з Робертом Крафтом Стравінський пояснює: він хотів, щоб її виконували на богослужіннях, "а це немислимо в російській церкві, оскільки канони православ'я забороняють участь інструментів у службі, а я можу стерпіти спів без акомпанементу лише в музиці з найпримітивнішою гармонією. Мою Месу виконували в католицьких храмах, щоправда нечасто, та все ж…. Її поява частково обумовлена деякими месами Моцарта, які я знайшов у 1942–1943 роках у другосортному музичному магазині в Лос-Анджелесі. Програвши ці рококо-оперні солодощі гріха, я зрозумів, що мушу створити свою месу, і то справжню. Між іншим… я писав її без жодного впливу старовинної музики і не керувався жодними взірцями".

Духовна музика - альфа й омега в репертуарній політиці обласної філармонії та Академічного камерного оркестру "Кантабіле" (художній керівник і диригент Товій Рівець). Таке налаштування стало "гармонічною опорою" для реалізації двох наступних задумів.

Під диригуванням пані професорки Софії Бернатовіч солісти Малгожата Гжегожевіч-Родек (сопрано) та Пйотр Олєх (контр-тенор) у супроводі "Кантабіле" показали в костелі св. Ап. Петра і Павла "Стабат Матер" Перголезі і "Бароковий триптих" Мірослава Нізюрського (партію акордеона Ельвіра Слівкєвчіц-Цісак).

Наступний концерт у костелі диригував народний артист України Олександр Жигун, а романтичну "Латинську месу для хору, солістів, оркестру і органу" Станіслава Монюшка слухали у виконанні "Кантабіле" та славної "Почайни" могилянців.

Під час волинської прем'єри під склепінням кафедрального костелу Св. Ап. Петра і Павла "Почайна" і "Кантабіле" запропонували музику, де кожна частина "Латинської меси…" "лягала на душу" своїм мелодичним багатством. Монюшко послугувався "мовою" такою простою, що її зрозумів би кожен, не вивчаючи спеціально.

Наперекір "варварству системи"

Фестиваль "Стравінський та Україна" реалізує ідею проєкту "Повернуті імена" добродія Олександра Федорука. І йдеться не лише про спадщину Ігоря Стравінського.

Вперше у програмі фестивалю звучала музика українського композитора Сергія Борткевича (1877–1952). Увертюру до "Казкової опери" та балетну сюїту "Тисяча і одна ніч" під диригуванням Мирослава Кріля виконав Академічний симфонічний оркестр Тернопільської обласної філармонії.

На п'ять років старший за Стравінського, випускник консерваторії в Лейпцигу і викладач консерваторії Сергій Борткевич був депортований з Берліна на початку Першої світової війни, згодом рятувався втечею від більшовицької чуми з Харкова. З двадцятьма доларами в кишені та однією валізкою з нотами він прибув до Константинополя 1920 року після арешту й експропріації родинного майна на батьківщині. А 1945 року в його дім у Відні влучила бомба… Стараннями закордонних дослідників та добродія Миколи Сукача після 2000 року твори Сергія Борткевича повертаються в Україну, і згадана сюїта викликає захоплення східним колоритом…

"Ігор Стравінський розминувся з двома світовими війнами, але яких же утисків зазнав Ігор Блажков, намагаючись популяризуючи його твори ще під час навчання у Київській консерваторії! Він першим почав виконувати його музику в Україні (сюїта з балету "Жар-птиця", 1959), першим відкрив для музичної культури Устилуг (1962), першим почав розробляти тему "Стравінський та Україна", - зазначає в передмові до першого тому "Книги писем" (2019) народного артиста України Ігоря Блажкова професорка Олена Зінькевич.

Врешті-решт Ігор Блажков здобув перемогу над "варварством системи", плоди якого ми пожинаємо від початку нашої незалежності. 2008 року українська прем'єра "Весіллячка" Ігоря Стравінського потребувала чималих зусиль, отож у столиці відмовилися від затії її поставити, але Сергій Єфіменко та Ігор Блажков реалізували проєкт на сцені театру імені Шевченка в Луцьку: знадобилися чотири роялі для відомих українських піаністів, шість ударних установок, музиканти з Рівного, капела "Думка" з Києва…

За сприяння благодійного фонду Ігоря Палиці "Тільки разом" у співдружності з колективами Чернівецької обласної філармонії мистецький тандем Ігоря Блажкова та Йосипа Созанського підготував і показав у Луцьку найвизначніші твори Ігоря Стравінського. Під орудою Ігоря Блажкова ми слухали "Реквієм", оперу-ораторію "Цар Едіп", "Симфонію псалмів"...

Хоровий триптих

Почесний гість фестивалю британський режисер Тоні Палмер пригадав епізод під час зйомок фільму про Стравінського, коли для нього (як з'ясувалося, з подачі Ігоря Блажкова!) організували подорож на Сорочинський ярмарок 1981 року. На заболоченому полі не обійшлося без сюрпризів.

"Коли ми знімали якийсь хор, Крафт (помічник Стравінського) раптом схопив мене за руку: "Ти впізнаєш це?" Це був нота в ноту точний початок останньої частини Symphony in C. Партитури для басів, труб, тромбонів у виконанні групи надзвичайно огрядних сільських жінок, які, я впевнений, ніколи не чули про Стравінського. Але звуки й ноти цього співу Стравінський відтворив у Штатах через 50 років після того, як уперше почув схожу на гудіння мелодію, коли ще був дитям", - захоплено розповідає містер Палмер.

Виступ хорових колективів з Любліна і Києва мав розвивати нашу ідею "музичних діалогів над Бугом". Одначе студентський хор Музичного інституту університету імені Марії Склодовської-Кюрі не приїхав до Луцька. Натомість славна "Почайна" Національного університету "Києво-Могилянська академія", Галицька академічна хорова капела й Академічна хорова капела "Бревіс" Тернопільської філармонії підтримали високе реноме українського хорового співу з допомогою плеяди солістів: Олени Шиналь (сопрано), Ніни Харченко (мецо-сопрано), Олега Чорнощокова (бас), Тетяни Асадчевої (мецо-сопрано), Тетяни Шпорук (сопрано), Оксани Скрипчук (альт), Івана Бобітка (тенор), Івана Кусеня (тенор), Святослава Костецького ( бас)…

Академічне означає романтичне

Не всі молоді меломани змогли витримати дистанцію 16-го марафону "серйозної" музики - сучасної і класичної. Ігор Стравінський так само не переймався, що грамзаписи його творів не були хітами продажів, адже "тільки мізерна частина музичної публіки цікавиться новинками".

"Але якщо порівнювати цю крихітну авдиторію, наприклад, зі жменькою придворних, які демонстрували свою прихильність до музики Марко да Гальяно, моє становище не таке вже безнадійне. Тридцять придворних Гальяно і 3000 покупців платівок з моєю музикою - це та сама еліта відносно всього населення, і хоча вона може рости, вона ніколи не осягне цілого".

16-й фестиваль "Стравінський та Україна" завершився на романтичній хвилі. Дух романтизму панував на концерті з творів Сергія Рахманінова піаністки Етелли Чуприк, у творах "українського Рахманінова" - композитора Сергія Борткевича. Із "романтичної доби Баден-Бадена" був родом підступний і невтомний Джокер, що чванився в кожній "здачі" ще одного прем'єрного твору Ігоря Стравінського. І тому добре знайомий мотив із увертюри до "Севільського цирульника" у фіналі музики до балету "Гра в карти" - посмішка мудрагеля, котрий знає головну властивість слухача: йому легше впізнавати, ніж пізнавати.