Реклама на ТБ давно стала «найважливішим із мистецтв». І якщо дотримуватися логіки продюсерів деяких вітчизняних каналів, то незабаром потроху вона може витиснути навіть... художній продукт, «усередині» якого пропагують ту чи іншу продукцію. На цій поступальній стежині, зокрема, опинився канал СТБ.
Взагалі-то, автора цих рядків не можна віднести до числа шанувальників чи постійних глядачів каналу СТБ, однак іноді ввечері, «коли я вдома» і в програмі каналу заявлено фільми, які мені подобаються, можу й подивитися.
Ось так, недавно, влаштувавшись перед телевізором, хотів ще раз переглянути фільм «Професіонал» із Жан-Полем Бельмондо. Каюся, люблю цей фільм ще з часів його прем’єри (в оригіналі «La Professionnel»), дивився після цього неодноразово, а тому й пам’ятаю в оригіналі добре. Ну і чудова музика Енніо Морріконе знову ж таки...
На жаль, насолоду отримати не вдалося. І річ не в тім (як може дехто подумати), що фільм неодноразово переривався рекламою. Я розумію, що не було б грошей від реклами — не було б і гарних фільмів, адже за їхній показ треба платити авторам, як того вимагають українське та міжнародне законодавство про охорону авторських прав. Але саме авторські права на фільм «La Professionnel» (тривалість оригінальної версії дорівнює 109 хв.) були грубо порушені. Фільм став... коротшим! Причому коротшим він став навіть порівняно з його урізаним радянським «професійним» варіантом.
Ну гаразд, за достопам’ятних «совкових» часів влада піклувалася про нашу мораль і «обрізала» все сумнівне і фривольне. Але чому зараз?!!
Міг припустити тільки одне: у сітку мовлення, де на фільм і рекламу приділялося дві години (із 20.00 до 22.00), і реклама (у потрібному керівництву каналу обсязі), і фільм одночасно не поміщалися. І було вирішено — тим гірше для фільму, скоротити його! Про те, що глядача треба було б попередити, що в програмі не фільм «La Professionnel» (тривалість 109 хв.) чи навіть «Професіонал» (меншої тривалості), а реклама в супроводі фрагментів фільму, на СТБ забули... Все б нічого, але тут я, на жаль, трапився.
Засмучений і розсерджений я, однак, думав промовчати. Однак побачивши, що вже наступної середи (19 жовтня 2005 року) у програмі заявлено ще один фільм із Ж.-П. Бельмондо («Приватний детектив», в оригіналі «L’alpagueur»), вирішив підготуватися до цього перегляду більш грунтовно й озброїтися хронометром, блокнотом і калькулятором. Тим більше що й цей фільм, на превеликий жаль працівників СТБ, я теж дуже гарно пам’ятаю...
І що ви думаєте? Все повторилося! Фільм знову було скорочено. З нього, як і з «La Professionnel», зникли цілі сцени! Бідолашні й наївні французькі власники авторських прав, їхніми правами знову знехтували... Наводжу хронологію демонстрації фільму:
20.00 — 20.10 — Реклама
20.10 — 20.15 — Анонси
20.15 — 20.40 — Фільм
20.40 — 20.55 — Реклама + анонси
20.55 — 21.20 — Фільм
21.20 — 21.37 — Реклама + анонси
21.37 — 22.00 — Фільм
Разом: тривалість фільму — 73 хв. (а в оригіналі 110 хв.); реклама й анонси — 43 хв. Оскільки реклама й анонси передач (так само як і при демонстрації «Професіонала») йшли суцільним потоком, без поділу і всуміш, то й виділити їх в окремі групи не представляється можливим. Заставки, котрі передували рекламі, втім, зустрічалися.
Не хотілося б навіть вдаватися в область рекламного регламентування. (Хоча у відповідному українському законі написане: «1. Час мовлення, відведений на рекламу, не може перевищувати 15 відсотків фактичного обсягу мовлення протягом астрономічної доби телерадіоорганізацією будь-якої форми власності... 2. Частка реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення не повинна перевищувати 20 відсотків»).
А 20% від 120 хв. це не більш як 24 хв., але вже ніяк не 43 хв., як у нашому випадку (щоправда, все було грунтовно «перемішано» з анонсами).
Оскільки тривалість «L’alpagueur» більша за тривалість «La Professionnel» усього на 1 хвилину, то легко можна припустити, що й у тому й в іншому разі з кожного фільму зникло по 36—37 хвилин.
Та от у чому запитання: якщо рекламу канал СТБ змушений розміщати заради одержання грошей на закупівлю ліцензійних фільмів і наступного їхнього показу, то це означає, що всі фільми, на ньому демонстровані, закуплено офіційно і з зобов’язаннями дотримання всіх авторських прав на них. Невже французькі власники цих самих авторських прав дали дозвіл на всі скорочення й урізання їхніх фільмів? Не вірю... Не може цього бути! Тоді залишається другий варіант — ніхто ні в кого ніяких фільмів не купував і дотримуватися авторських прав не зобов’язувався, а просто взяли стару «радянську» копію (та й продубльовано показану по СТБ копію було в ті часи радянськими ще акторами) і запустили в ефір. Та й тут неув’язочка виходить. Україна не виступає правонаступником СРСР, а отже, не може претендувати на все радянське. Тим більше що й не «країна рад» цими самими французькими авторськими правами володіла.
Хоч як покрути, а виходить, що, попри всі українські запевняння про посилення боротьби за дотримання авторських прав і гоніння на виготовлювачів, продавців і навіть споживачів неліцензованих CD і DVD, такі порушення тривають. Причому безпосередньо в українському телеефірі. Цікаво, чи прискорить це наш поступальний рух в ЄС, ГАТТ-СОТ й інші клуби цивілізованих держав. Сумніваюся, однак...
А от наші державні структури, відповідальні за все це, певне, не сумніваються, якщо схвально мовчать, дивлячись на все це на вітчизняному ТБ. І це при тому, що ще не встиг вивітритися з пам’яті скандал, пов’язаний із відвертою крадіжкою тих же авторських прав паном Харитоновим, який компілював свої програми на тому ж СТБ.
Все те, що відбулося, дуже збентежило автора цих рядків. Але через надію на краще, не став про все це писати трохи раніше. І тут знову халепа.
30 листопада 2005 року в програмі СТБ із 20.00 до 22.00 заявлений фільм з Адріано Челентано «Приборкання норовливого» (в оригіналі «Il bisbetico domato»)...
Наводжу хронометраж уже цього перегляду:
20.00 — 20.27 — Фільм
20.27 — 20.43 — Реклама + анонси
20.43 — 21.30 — Фільм
21.30 — 21.46 — Реклама + анонси
21.46 — 21.58 — Фільм
Разом: тривалість фільму — 86 хв. (в оригіналі 90 хв.); реклама й анонси — 34 хв.
На перший погляд, усе стало краще — адже «зникло» всього 4 хв. фільму, але це сталося тільки через те, що сам фільм був коротшим. Та й 4 хв. це майже півчастини... Зате з обсягом реклами усе гаразд.
Цікаво, а за цей фільм італійським власникам авторських прав платили? Та й якось набридло дивитися крадене. До того ж цікаво дізнатися, а куди в цьому разі йдуть гроші, виручені за рекламу на СТБ, яку зрідка переривають кінофільми...