Пурифікація — шлях до анонімізації

Нещодавно реалізований культурною агенцією «Хазарія» в Будинку художника арт-проект «Пурифікація» вже зібрав таку багату пресу, що ймовірні наслідки загального захоплення критиків від цієї арт-акції важко означити інакше, як шкідливими для її практичних учасників-митців.

Певна річ, кожен з авторів показаних там творів є самодостатнім артистом на своїй — ретельно оброблюваній і строго обстоюваній від зазіхань конкурентів — ділянці сучасного мистецтва. Кожен має доволі яскраве ім’я в обраному жанрі й викохує власний стиль: успішна фотографеса Світлана Вольнова, амбітний молодий маляр Майкл Мерфенко, інверсивний звукоукладач Kotra, модний літератор Любко Дереш. Стверджують, ніби завдяки есе останнього «М’який сірий шум» народилася концепція проекту, й застосування в мистецькому контексті хімічного терміна «пурифікація» також належить саме панові Дерешу. Хоч як би там було, але слідом за ним геть усі свідки тріумфальної «Пурифікації» ретранслюють цю назву як «очищення». Термін видається таким, що потребує осмислення. Особливо, коли зважати на тонкий і гострий, мов лезо класичного Вілкінсона (й так само при вмілому використанні потенційно небезпечний), соціально-етичний ефект цієї, підготовленої хитрою «Хазарією», мультимедійної експозиції. Можна припустити: аби ідол юнацького сучліту Любко Дереш використав у своїх текстуальних спекуляціях замість неоковирної «пурифікації» слово «ампутація» — й така назва проекту не виглядала б зле, й критиками була би сприйнята теж не менш гаряче. Але оскільки гра запропонована не в м’ясницько-хірургічній термінології, а в шляхетній, чисто лабораторній, то погляньмо на purification як на ректифікацію, видалення, викурювання. Чого? Стоп.

Для наочної корисності розуміння значення іншомовних слів й того, що з них може випливати, відхилимося трохи в суміжну парафію. Згадаймо поширений на шоу-біз теренах метод виявляння гідних претендентів на ту чи іншу публічну роль — кіноакторів, моделей, членів гьорл- чи бой- бендів, живих бренд-іміджів тощо, який зветься кастингом. Спитайте будь-кого з дівчаток, що брали участь (чи хоч би мріяли показати себе) в цьому антигуманному за визначенням дійстві, й вони вам щиро пояснять: кастинг — це відбір. Тоді як насправді англійське слово casting означає: відкидання, вибракування, вибування, зрештою скидання рогів оленями теж зветься кастингом. Така вже наша традиційно самонавіювана ментальність — вбачати ілюзорний позитив там, де діє чиста хімія потрібних даному історичному інтервалу реакцій.

Отож, у будь-якій мові слово очищення означає процес, де відбувається вивільнення чогось від чогось непотрібного, зайвого, негодящого. Судячи з того, що відгуки на «Пурифікацію» загалом прихильні, ми разом із усім цивілізованим світом наблизилися до безболісного сприйняття очищення того самого арт-контексту не тільки від позірно надлишкових культурних конотацій з контамінаціями (про що розводяться в медіа більшість апологетів проекту), а від щодалі зайвої в сучасному мистецтві фігури художника як вартого запам’ятовування майстра-виконавця.

Бельгійсько-американський куратор та арт-критик Генрі Гельдцаглер переконливо констатує: «Історія сучасного мистецтва — це також історія прогресуючого зменшення його аудиторії. Залишаючись поки що цікавою для художників, модерна штука дедалі частіше викликає збентежене зніяковіння у глядачів. Для збереження хоч якогось інтересу до мистецтва й потрібен інститут кураторства».

Ніде правди діти, справжніми винуватцями успіху «Пурифікації» є її куратори — спільники у культуртрегерських провокаціях Костянтин Дорошенко та Євген Минко. «Пурифікація» дала чудовий приклад модерного кураторства як мистецтва організації довільно відібраних речей у елегантний просторово-емоційний контекст. Дорошенко з Минком ще не наважуються (хоча видно, що вже вміють і можуть) створювати такі проекти, де б узагалі не потребувалося називати імен тих, хто фарбує, ліпить, вишиває, тче, на чомусь грає й узагалі виготовляє щось у матеріалі й реальному часі. Віриться, що так само тріумфальну виставку цим двом вдалося б утнути навіть не з дійсно авторських, підписаних конкретними відомими іменами робіт, а з будь-якого анонімного «мотлоху». Скажете, нема в цьому нового? Так. Але в новому середньовіччі, що ми до нього дедалі глибше занурюємося зі швидкістю, яку нам надає наш всеблагий провайдер, завжди царюють ті самі закони, хоча упаковка (чи, як кому вигідно — їх потрактування) може змінюватися щосезону. Мала рацію філософічна романістка Айрис Мердок: «Мистецтво — це за всіх часів відчайдушне намагання повернути світові втрачену цнотливість».

Принагідний словничок
для кіберкадетів

data purification — усунення помилок, звірення даних перед занесенням їх до бази.

purification management — функція системи відновлення даних, що забезпечує приведення їх у той стан, який вони мали до моменту їх спотворення.

purification system — комплекс програм та керівних таблиць, які підтримують цілісність даних (використовується в банках даних та інших автоматизованих системах).