Президенти і завмерлий «літопис світу»

Цього тижня українські ЗМІ повідомили шокуючу новину: скандальний 18-поверховий будинок на вулиці Грушевського, 9а, нібито «може тріснути…» Біля цього сумнозвісного будинку, що його обіцяв знести ще президент Ющенко, утворилися значні провали, викликані недостатнім укріпленням грунту. Ріелтори одразу ж знизили ціни на квартири в ньому… У цьому, здавалося б, буденному факті відбивається дуже серйозна проблема — хронічних порушень у забудові центру столиці.

Всім відомо, що в останнє десятиліття тут панує самоправство. Київ зазнав багато втрат. А в ряді випадків історичний центр знівечений безпардонним, часто незаконним будівництвом.

Усе це сталося в часи президентства Л.Кучми і В.Ющенка. За їхнього потурання. А в ряді випадків — і за їхньої мовчазної згоди, попри відчайдушний опір та протести громадськості.

Так було, коли будувалися й облаштовувалися Майдан Незалежності, Метроград, забудовувалася Троїцька (перед стадіоном) площа, споруджувалися хмарочоси на вул. Мечникова і Басейній, бізнес-центри біля метро «Театральна», на Хрещатику, 5, тощо.

Тоді архітектурно-чиновницьке свавілля у столиці очолили О.Омельченко із С.Бабушкіним. Але хіба могли вони коїти таке без заступництва глави держави, на адресу якого йшла лавина звернень громадян із проханням зупинити ці злочинні для столиці дії київської влади. З таким самим проханням 21.12.2002 р. до нього звернувся і З’їзд архітекторів України. Випадок безпрецедентний! Але Кучма мовчав. «Теплі» стосунки цих мужів відомі. Ось вони й заважали Кучмі виконувати свій державний та людський обов’язок — поважати думку громадян.

Пригадую, 1997 р. готувалося будівництво готелю «Хаят» (робоча назва — «Софія»). Я виступив в одній із газет із розлогою критичною статтею і закликом до влади «Спасіть Софію Київську! Зупиніть духовне руйнування столиці!».

Але адміністрація глави держави мовчала. Потім виникла версія, що заступник керівника цієї адміністрації І.Бакай, він же керівник «ДУСі» (Державного управління справами), і є головний «куратор» цього будівництва...

…Старі фотографії туристів біля пам’ятника Б.Хмельницькому, який стояв на тлі зелені, вже стали історією. Замість вирубаних зелених дерев тлом виявилася величезна, чужа навколишньому історичному середовищу споруда... Тепер готель «став головним» будинком на майдані. З’явилися б ще раз при владі Кучма з Бакаєм — чого доброго й площу перейменували б на «Хаят».

Трохи згодом поблизу Михайлівського Золотоверхого розпочалося будівництво ще одного архітектурного монстра — готелю «Інтерконтиненталь», яке тривало на очах у Віктора Ющенка. Іноземець теж наплював на сформоване надзвичайно цінне історичне середовище. Знову на адресу керівника країни полетіли листи з протестами, проводилися пікети протесту... А він мовчав.

Коли з нашою допомогою президентом став В.Ющенко, була у розпалі боротьба киян із не менш злочинним будівництвом на схилах Дніпра, у Маріїнському парку (вул. Грушевського, 9) величезного житлового будинку для еліти. Це нахабство обурювало не лише киян, а й численних гостей столиці, зокрема й закордонних, котрі спостерігали, як надзвичайно цінну панораму Києва з Києво-Печерською лаврою спотворює, нахабно пнучись угору, монстр. Сподівалися, що врятує історичний центр від містобудівної ганьби новообраний президент. Підбираючи в перші післявиборні дні для себе нову резиденцію і відвідавши з цією метою старовинний будинок Міністерства охорони здоров’я, розміщений у Маріїнському парку, В.Ющенко звернув увагу і на це чудовисько. Обурився й сказав, що його потрібно знести. ЗМІ опублікували його заяву.

Потім, коли президент облаштувався на Банковій, певно — після обговорення цього питання, його секретаріат в особі «нового Бакая», перепрошую — керівника ДУСі І.Тарасюка, виступив у пресі з думкою про доцільність знесення восьми поверхів будинку. Однак монстр, що після помаранчевої революції завмер на певний час від страху перед новою владою, раптом радісно ожив. І став будуватися ще вищими темпами.

Згодом вийшов черговий указ президента, який забороняв будівництво висотних будинків в історичному центрі Києва. Але, як мовиться, недовго музика грала. Через три місяці той оприлюднений указ тихо, мовчки скасували. Чому? А тому, що на Липках, за п’ятиповерховими будинками на Банковій, став вимальовуватися інший монстр, теж «елітний». Місто здивоване.

Задля справедливості зазначу, що цей скандал навколо будинку за адресою вул. Інститутська, 18, розпочався ще в часи президентства Л.Кучми. Мешканці сусідніх будинків протестували. Особливо коли у дворах вирубували столітні липи. Але людей ніхто не чув.

На певний час, у зв’язку зі зміною влади, будівництво завмерло. Однак ласий об’єкт, що обіцяє колосальні надприбутки, розбудив апетит! Будинок став рости вище й вище. Невдовзі він зрівнявся з монстром на Грушевського, 9. (За ціною — теж.)

В одній із газет повідомлялося, що один квадратний метр квартири в ньому після семи поверхів коштує від 15 тис. дол. Квартири там є по 300 кв. м.

Уявіть, за цю суму можна купити 300 пристойних іномарок. Фантастика!

Гадаю, що і в проектуванні, і в процесі погоджень в інстанціях було допущено багато порушень. Містобудівних, правових, соціальних. Звісно ж, за певного тиску.

Але як можна було «натиснути» на службу охорони президента, відповідальну за його життя? Адже монстр нависнув над адміністрацією президента. Вікно у вікно. Стріляй — не хочу.

Щоправда, аналогічний випадок у Києві вже був. Коли поруч зі спорудою СБУ на вул. Паторжинського звели велетенський елітний будинок, який «сперечався» з дзвіницею Софії Київської. Теж вікно у вікно. За тодішніми повідомленнями, в ньому облаштувалися глава СБУ, президентів брат і в двоповерхових апартаментах нагорі — сам Ахметов.

Перефразовуючи відоме з дитинства «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та...», хочеться сказати — «Україна не та...» Злощасний будинок на Інститутській, 18, спотворив сформоване містобудівне середовище Печерських Липок і центру Києва. Дуже сумно...

Знаю, що багато киян, які очікують змін у країні після виборів нового президента, переймаються запитанням: чи скаже Янукович, оглядаючи свою резиденцію і велетенський будинок, що навис над нею, заповітні слово — «Це чудовисько потрібно понизити на вісім поверхів!»? І чи дотримає слова?

А це ж, у тому числі, буде своєрідним тестом і з інших проблем. Чи монстр, який стовбичить у центрі Києва, навіки залишиться історичною міткою періоду безславного правління В.Ющенка? Пам’ятаєте відомий вислів М.Гоголя: «Архітектура — теж літопис світу, вона говорить тоді, коли мовчать і пісні, і легенди, і коли вже ніщо не говорить про втрачений народ».