Повернення в "Артек": нове життя старого бренду

Анексія українського Криму гостро змінила життя дуже багатьох людей і установ із півострова. Півроку тому знаменитий "Артек" перебазувався з кримського півострова на територію санаторію "Пуща Озерна" (Київ). Новий етап життя міжнародного центру відпочинку дітей нині викликає досить суперечливі відгуки - як із боку дітей, що відпочивають, так і з боку їхніх батьків.

Улітку 2016-го почала працювати перша зміна відновленого державного підприємства Міжнародний дитячий центр "Артек.UA" на території санаторію "Пуща Озерна". Триста дітей з усієї країни стали першими артеківцями на материковій Україні.

Якщо згадати історію, то сам табір відпочинку відкрився понад 90 років тому (1925-го) в Гурзуфі. Його літопис багатий на різні події: шлях від скаутських загонів до великовагового символу ідеології юних ленінців.

У роки здобуття Україною незалежності "Артек" намагався виживати й жити. За президентства Віктора Ющенка табір стає "національним дитячим патріотичним центром". Тоді ж (нагорі) рекомендували перейменувати "Артек" на "Либідь"…

Нині, як відомо, кримський "Артек" - на окупованій території. В української дирекції немає можливості отримувати достовірну інформацію про те, що там реально відбувається.

Тим часом в Україні є "Артек-Буковель" і " Артек-Трускавець". Це приватні табори. Але на офіційному рівні український "Артек" знайшов свій дім під Києвом, у Пущі-Водиці.

Це 70 га території: ліс, галявини, озеро з пляжем, 25-метровий басейн, кіноконцертний зал. У табору великі плани - збільшити чисельність відпочиваючих дітей, освоїти всі приміщення санаторію з нинішнього року. 90% путівок призначено для соціальних категорій дітей (путівки оплачує Міністерство соціальної політики).

Раніше керівництво табору заявляло, що "Артек" - не оздоровчий табір санаторного типу, а передусім освітній центр, у якому поширюватимуться найкращі програми національно-патріотичного виховання. А в основі педагогічної діяльності використовується скаутський виховний метод.

Що за цим? Це відповідальність перед собою: мовляв, ти відповідальний за свій розвиток і за те, яким станеш громадянином.

В основі всього - гра. Це ігри, походи, велопоходи, багаття, орієнтування з навігаторами по лісу. Прекрасна місцевість ці задуми втілити дозволяє. Як у школі з вальдорфською педагогікою: розвивати граючи, щоб сама дитина й не здогадувалася, що її насправді навчають і розвивають.

На офіційному сайті табору можна прочитати: "В "Артеку" цікаво! Цей центр - унікальний простір для дослідів, відкриття та розвитку власних талантів і здібностей. У нас немає школи ("Який жах!" - схопляться за голову дорослі), зате ми вчимося під час освітніх квестів… "Артек" стверджує, що вчитися можна завжди, і це цікаво й корисно. Ми прагнемо досконалості. В "Артеку" затишні номери на чотирьох–шістьох осіб, розгорнута паркова інфраструктура для дозвілля, лабораторії, басейн і тренажерні зали, збалансоване харчування та можливості для створення комфортних умов для дітей з особливими потребами…"

Виходячи з піврічного досвіду роботи табору в Пущі-Водиці, деякі батьки цього оптимізму не поділяють. Їхні відгуки розділилися на "за" й "проти" перебування дітей у прекрасному місці.

Якщо дивитися тільки на факти, то позитивні відгуки про "Артек" переважно стосуються території, місцевості, бренду, можливостей відпочити дітям пільгових категорій безплатно або зі знижкою.

Наприклад: "Дякую організаторам поїздки, колективу табору за чудесну новорічну казку для наших дітей. Додому вони приїхали задоволені, з хорошими враженнями та позитивними емоціями. А ще - з бажанням повернутися…"

Або: "Артек" у Пущі-Водиці - неповторна територія творчості з широкими можливостями для зміцнення здоров'я, розвитку здібностей і інтересів. Це чарівна територія дружби. Заповідне місце, де людина і природа поєднуються в одне ціле, адже Пуща-Водиця всім відома своєю красою! Новорічні й різдвяні канікули наших дітей в "Артеку" пройшли під егідою фестивалю-академії дитячої кінотеатральної творчості "Золотий ключик". Цей проект створили саме для того, щоб допомогти реалізуватися талановитим дітям, розкрити перед ними захопливий світ кіно і телебачення".

Негативні відгуки все-таки стосуються основних чинників - здоров'я дітей, психологічного стану, безпеки.

"Організатори не хочуть працювати. …Діти залишені самі на себе. Весь день сидять у кімнатах. Прогулянки по 5–10 хв. Харчування несмачне. Уроки - дві години перегляду мультиків".

"Дітей заселили в холодні кімнати. Спали одягненими під двома ковдрами. За три тижні була тільки одна екскурсія в Київ. Навіть надвір не випускали".

"Дуже застуджена дитина й повна голова вошей. Тепер паримо ноги й труїмо вошей…"

"Діти з Маріуполя були в "Артеку" з 3 по 23 грудня 2016 р. Цей табір не вартий навіть того, щоб про нього говорити взагалі. Тупе відмивання грошей. Діти - джерело доходу. Вихователі з вулиці, ніякої освіти, досвіду роботи з дітьми, і тим більше - особистого виховання. Кімнати в жахливому стані…"

Докладний коментар на цю тему дала Алла МІЩУК із Бердичева (її дитина перебувала в "Артеці" у грудні 2016 р.):

- У школі, де навчається мій 9-річний син Мишко, сказали, що є можливість поїхати в табір "Артек" у Пущу-Водицю. Я ознайомилася з інформацією. І подумала, що закладу можна довіряти.

На вході в табір - охорона. Територія велика й гарна. Влітку, можливо, там добре. Але табір не пристосований для зимового відпочинку. Коли відвідувала дитину, помітила, що діти ходять у зимовому взутті в житловому корпусі. Спали вони в одязі під ковдрами. Термометр у кімнаті сина показував лише +17.

Я зателефонувала у приймальню директора й повідомила, що в кімнаті холодно. Мій син розповів, що ввімкнули обігрівач, який не вимикали всю ніч.

Неприємно здивувала мене й сама кімната мешкання - №315. На стінах - рвані вицвілі шпалери, яких давно ніхто не міняв, а на стелі тріщина. Потерта підлога, загалом, уся обстановка пахне "протухлим совком", а не сучасним табором.

Також у корпусі №1, де перебував мій син, неприємне враження залишили східці з величезними проміжками між планками, на яких кріпиться поручень. Подумала, якщо випадково одна дитина штовхне іншу, то може статися лихо. Потім помітила, що внизу є сітка, але ця сітка, на диво, лежить на землі, а не натягнута, як того вимагає техніка безпеки.

Виходячи з нашого досвіду, можу сказати, що більшість часу діти залишені самі на себе. Мало гуляють на свіжому повітрі, всупереч рекомендаціям медиків. Наприклад, із 3 по 5 грудня вони жодного разу не вийшли надвір, а 6 грудня їх вивели погуляти аж о 19.30, протримавши перед цим близько години в одязі. А вожаті загону здалися мені дуже молодими, щоб відповідати за 25 дітей 8–10-річного віку.

Сьомого грудня в таборі почалася епідемія. Мені зателефонували вожаті й повідомили, що мій син захворів - у нього блювота й температура. Також сказали, що ізолятор переповнений, там 50 дітей, а лікар один, і немає можливості доглядати мою дитину. Тому хлопець лежить у кімнаті, лікар дала вожатій "Регідрон", щоб вона напувала дитину. Але вона розчиняла цей порошок півтори години, бо чекала, поки охолоне вода у величезному чайнику.

Я зв'язалася з керівництвом, чиновники стали запевняти, що все під контролем, усе відповідає нормативам. Уявіть, потім був ще дзвінок від вожатої Даші, яка запитувала мене, чи не телефонував мені син, бо вони не знають, де він…

Потім дитину знайшли, їй викликали "швидку". Він знепритомнів, йому надали невідкладну допомогу. Сина забрали в лікарню. Я негайно поїхала туди й уже була разом із ним. До речі, у лікарні лікар сказала, що вважає ці корпуси непридатними для перебування там дітей у зимовий час, оскільки вони недостатньо прогріваються.

***

Керівництво дитячого центру, який до того ж має статус міжнародного, зрозуміло, теж ознайомлене з різними відгуками. Як воно ставиться до негативних думок? Що можна змінити в роботі табору, як поліпшити дозвілля дітей, їхнє оздоровлення? З цими та іншими запитаннями DT.UA звернулося до директора "Артеку" в Пущі Озерній Сергія Капустіна.

- Сергію Валентиновичу, які дії керівництва табору на випадок масового захворювання дітей? Скільки людей медперсоналу в таборі?

-Справді, зміни в листопаді й особливо в грудні були складними. Саме через складну епідеміологічну ситуацію в деяких областях у наш центр потрапила вірусна інфекція, яка дала різкий спалах захворювань.

Однак разом із санітарно-епідеміологічною службою епідемію локалізували й стабілізували. Для проведення цієї роботи було задіяно понад 30 медиків і фахівців-епідеміологів. На превеликий жаль, карантин вніс свої корективи в програму, яка мала бути присвячена традиціям зимових свят в Україні.

Як відомо, особливість вірусів цього року така, що хвороба дає ускладнення на легені. На щастя, жодна дитина в "Артеку" не захворіла на запалення легенів, і більшість дітей дуже скоро видужали.

Регулярно проводимо протиепідемічні заходи. Це додаткове вологе прибирання кімнат, провітрювання і кварцювання приміщень, посилення питного режиму, вітамінізація, перебування на свіжому повітрі.

- Багато батьків скаржаться, що в кімнатах, де живуть діти, дуже холодно. Який температурний режим у приміщеннях у зимовий період? Скільки годин на день діти проводять на свіжому повітрі?

-Зараз температурний режим у кімнатах коливається від 18 до 21 градуса тепла. А після введення другого блоку котельні температура стабільно тримається близько +20. Безумовно, враховуючи архітектурні особливості, є кімнати тепліші, а є прохолодніші.

Відповідно до погодних умов, програма будується таким чином, щоб діти один-два рази на день бували на свіжому повітрі. Час прогулянок коливається від 15–20 хвилин до години. В особливо морозні дні час прогулянок - не більше 10 хвилин.

- Батьки також незадоволені персоналом вожатих у таборі. Які основні якості мають бути в людини, щоб стати вожатим у таборі "Артек"?

-Згідно з кваліфікаційними вимогами, вожатими можуть бути повнолітні люди, які навчаються у виші (або закінчили його). Тому, враховуючи обсяги діяльності, цілорічний характер перебування дітей в "Артеку", табір активно співпрацює з провідними педагогічними вишами країни. Серед них - Київський національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова, Бердянський педуніверситет, Острозька академія й ін. Зазвичай із нашими дітьми працюють студенти, які проходять педагогічну практику (магістри).

А сам добір вожатих відбувається за рекомендаціями вишів, а також після співбесіди і установчих зборів напередодні зміни.

Із 2017-го ми почали національний відбір для роботи в МДЦ "Артек". Серед претендентів уже є сто кандидатів. Сподіваємося з них сформувати педагогічне ядро та забезпечити наступність і системність у формуванні нових традицій "Артеку".

Що стосується ціни путівки в "Артек", то п. Капустін зазначив, що ціна бюджетної путівки не змінювалася впродовж півроку й становить 6795 грн на 21 день перебування дитини в таборі. Цю вартість затвердили державні установи відповідно до калькуляції. Основними статтями витрат є харчування, господарські витрати, заробітна плата персоналу, трансфери.

Запитання директорові: -Раніше ви казали, що "Артек" - насамперед освітня система. Які заходи проводяться, щоб забезпечити дозвілля дітей?

-Справді, "Артек" - передусім освітньо-виховний простір для всебічного розвитку особистості дитини. Саме для цього й працюють команди спільнот, програмний, освітній і культурно-художній центри.

Наша традиційна зміна починається фестивалем спільнот, де діти самі формують правила життєдіяльності, порядки, програму... Також у цей період починає свою роботу клубна галерея, де кожен може підібрати собі справу до душі.

У рамках клубу відбуваються зустрічі з яскравими особистостями, кінопокази, ігротека, майстер-класи тощо. Наступний період зміни присвячений екскурсіям та поїздкам. А передфінальна частина - це розіграш Великого кубка Артеку (змагання між спільнотами). Кожна зміна завершується фестивалем досягнень артеківців.

- У "Пущі Озерній" табір функціонує півроку. В якому напрямі він розвивається - по висхідній чи, навпаки, наявність проблем гальмує цей розвиток?

-Як відомо, державне підприємство Міжнародний дитячий центр "Артек" відновив свою діяльність із червня 2016 р. на базі санаторного комплексу "Пуща Озерна". Сам санаторій веде свій літопис ще з довоєнних часів. Тому його інфраструктура розрахована на санаторний режим роботи, і в цього комплексу досить обмежені можливості для організації повноцінної роботи з дітьми.

Підсумовуючи піврічний досвід, можна говорити про певні успіхи. Але не обійшлося і без проблем. Проте загалом уже є надійна база для освітньо-виховної моделі саме українського "Артеку". Також зроблено певні кроки до пристосування комплексу для цілорічного перебування в ньому дітей.

Справді, на деяких сайтах спостерігаються негативні відгуки батьків на адресу "Артеку". Основні групи запитань - побутові умови, харчування, медичне обслуговування, комунікації з вожатими, неповноцінні програми. Адміністрація центру постійно проводить моніторинг і аналіз цих зауважень, скарг. На жаль, пропозицій з приводу поліпшення роботи практично не з'являлося. Тим часом можна помітити, що в нас є й подяки, відгуки дітей, їхніх неформальних спільнот у соціальних мережах, для яких перебування в "Артеку" стало подією в житті, пробудило бажання повернутися сюди.

***

Історія "Артеку" - не поодинокий випадок складної адаптації колишніх "брендів" (установ, підприємств, інституцій). В умовах нового часу, тобто в умовах окупації, анексії, військового протистояння, економічної кризи, сподіватися на максимальну допомогу держави в цьому та інших питаннях - означає бути занадто наївним романтиком. Але робити те, що від тебе залежить на конкретному місці, на конкретній ділянці роботи, мабуть, можливо. Тобто цілком можливо навіть із мізерними коштами зробити нову прописку "Артек.UA" місцем привабливим, навіть принадним. І потрібен не тільки ресурс економічний (хоча він потрібен завжди), а й чинник людський: відповідальність людей за здоров'я дітей, їхнє дозвілля, комфортні умови відпочинку. Головне - це. А з брендом і так нічого не станеться. Сподіваємося, він невдовзі повернеться - на наш Кримський півострів.