Палаци відновлять, як... леви загарчать

В історії України і, зокрема, Галичини графський рід Бадені, коріння якого губиться десь у Волощині, а за іншими джерелами - в Італії, залишив глибокий слід. Брати Казимир і Станіслав володіли кількома десятками тисяч гектарів землі, у власних млинах переробляли збіжжя. У місті Буськ, що на Львівщині, Казимир заснував броварню, а в Радехові Станіслав розширив аналогічне підприємство, збудував оранжерею. Бадені підтримували школи для польських дітей та костели. За відданість цісареві Казимир отримав посаду намісника Галичини, а згодом, завдяки вдалим для поляків виборам до Галицького сейму, став прем’єр-міністром Австро-Угорщини та міністром внутрішніх справ. Станіслава двічі обирали маршалком Галицького сейму (див. статтю «Фальсифікатори виборів та їхні нащадки» у «Дзеркалі тижня» №38 за 10 жовтня 2009 р.).

Бадені залишили після себе чималу архітектурну та індустріальну спадщину. Але час, події та людська байдужість мало сприяли її збереженню.

/system/ckeditor_assets404IMAGE

Як ностальгія за втраченою гармонією з природою виглядають баденівські млини на Львівщині. Пивзавод, що його свого часу розширив Станіслав, уже п’ять років як не продукує пива і перетворився на безнадійне підприємство. Приблизно в той самий час перестали варити пиво і на Буському пивзаводі - колишній власності Казимира Бадені. Нині працює лише цех солоду. А у фірмовому магазині пивзаводу приватний підприємець відкрив кафе. Про колишню славу броварні тепер нагадує лише ретро-реклама: «Пивниця у Бадені…».

Добре, що відновленням занедбаної оранжереї в Радехові теж почав опікуватися місцевий бізнес.

Палац графа Станіслава Бадені в цьому місті було зруйновано ще в 1950-ті роки. Як і його родинну усипальницю на міському кладовищі - щоб і спомину не лишилося про буржуазно-поміщицький рід! Два інші, на щастя вцілілі, палаци - Станіслава Бадені в селищі Коропець на Тернопіллі та Казимира Бадені в Буську - по-іншому й не назвеш, як пам’ятками новітньої безгосподарності й тупості.

Міліційний палац

1876 року Казимир Бадені придбав палац у Буську і розбудував його у стилі класицизму та неоренесансу.

У повоєнний період тут була військова частина - казарми й адміністрація. Пам’ятка принаймні не руйнувалася. Люди в погонах сумлінно підтримували її ошатний вигляд. 2004 року військову частину розформували, але Міністерство оборони і далі залишалося балансоутримувачем будівлі. Львівська обласна та Буська районна адміністрації, місцеві депутати атакували листами президента, Верховну Раду, прем’єр-міністра, Кабмін, Міністерство оборони, Міністерство культури і туризму України з пропозицією передати палац графа Бадені з державної власності громаді Буська або району. «В які високі інстанції тільки не зверталася влада Львівщини, однак справа не просувалася», - скрушно каже завідувачка відділу культури Буської райдержадміністрації Людмила Ціхоцька.

У серпні 2009 року уряд таки передав цінну будівлю, але… в підпорядкування Міністерства внутрішніх справ. Високі міліцейські чини планували використати господарські приміщення палацу для облаштування «пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні» - щоб долучитися до виконання угоди про реадмісію між Україною та ЄС, яка набирала чинності з 2010 року. Однак запротестувала громадськість Буська, погрожуючи акціями непокори, і міліція зрештою відмовилася від свого наміру.

Місцева влада шукала різні варіанти використання палацу - приміром, для мистецьких та туристичних потреб. Після передачі його місцевій громаді там можна було б відкрити історичний музей, якого досі не має місто, створити культурно-мистецький центр із виставковими залами, продажем сувенірної продукції тощо. Інший варіант - три роки тому уряд збирався заснувати державний історико-архітектурний заповідник «Замки і палаци Львівщини», куди мав увійти і палац Бадені в Буську. Але проект так і залишився нереалізованим.

Тривалий час міліція провадила нерівноцінний торг. У листі від 12 березня 2010 року заступник міністра внутрішніх справ Василь Мармазов повідомив тодішньому голові Львівської облдержадміністрації Миколі Кмітю, що «не заперечує щодо передачі палацу до сфери управління Львівської облдержадміністрації», але просить виділити земельні ділянки під будівництво житла для працівників міліції - у містах Львів, Червоноград, Радехівському, Дрогобицькому, Сколівському, Самбірському та Сокальському районах. Зрештою в травні цього року МВС пом’якшило умови - в обмін на палац Буська міська рада має надати одну рівноцінну земельну ділянку для згаданих потреб. У розмові зі мною міський голова Ростислав Сліпець каже, що «питання виділення земельної ділянки розглянуть на найближчій сесії ради, але рівноцінної площі палацу, господарських будівель, двору та парку (разом - понад два гектари) земельної ділянки під забудову в Буську просто немає».

Тим часом палац почав руйнуватися. Вандали, шукаючи скарби Бадені, зривають підлогу й розбивають стіни. Релігійні секти організовують у занехаяних будівлях ритуали зі свічками, чим створюють загрозу пожежі.

Облрада - неефективний палацовласник

Палац у придністрянському селищі Коропець, що на Тернопіллі, купив 1883 року в родини Мисловських брат Казимира - маршалок (голова) Галицького сейму Станіслав Бадені. В 1906 році він перебудував його в стилі віденського ренесансу. Будівля має вигляд зменшеної копії цісарського палацу у Відні.

/system/ckeditor_assets404IMAGE

Донедавна тут була обласна школа-інтернат для дітей-сиріт. А впродовж останніх п’яти років палац стоїть пусткою, бо перебуває в аварійному стані: протікає дах, провалюються міжповерхові перекриття, відпадає тиньк зі стін. Довершують руйнацію пам’ятки стихійні лиха, які майже щороку навідуються в цю місцевість.

Для реставрації палацу на сьогодні потрібно понад 10 млн. грн. У державному ж бюджеті не вистачає грошей і на елементарне - зарплати працівникам бюджетної сфери, оплату енергоресурсів. Отже, фінансування капітальних ремонтів багатьох історико-архітектурних об’єктів переноситься на невизначений термін. А пам’ятка перебуває в комунальній власності територіальних громад області. Тож її реставрація повинна фінансуватися з обласного бюджету. Однак згадана сума для місцевої скарбниці є непід’ємною.

Торік обласна рада взяла участь у конкурсі проектів відновлення історичних пам’яток, оголошеному фондом посольства США. На жаль, проект реставрації палацу Бадені не став переможцем...

- В ідеалі це мав би бути палац мистецтв чи картинна галерея, - переконує голова облради Олексій Кайда. - Його можна було б віддати приватному інвестору в довгострокову оренду без права викупу, встановивши символічну орендну плату - одну гривню в рік, але під серйозні інвестиційні зобов’язання - провести капітальний ремонт зі збереженням автентичних елементів палацу. Фірма мала б забезпечити доступ у приміщення для екскурсій, як це практикується за кордоном. В іншій частині палацу можна було б відкрити готельно-ресторанний комплекс. Та пропозицій від інвесторів поки що немає. Мабуть, через значну віддаленість Коропця від обласних центрів - Тернополя, Чернівців, Івано-Франківська. Сподіваюся, що коли по-справжньому почне діяти Національний природний парк «Дністровський каньйон», до якого входить і наша територія, то це стане поштовхом для інвесторів, і вони зацікавляться палацом.

Мешканці Буська невесело жартують: напевно, палац Бадені відремонтують аж тоді, коли заревуть сонні леви біля нього. А в Коропці ці звірі вже тільки уявні...