Небезпечні гастролі

Артисти, промоутери, практично всі основні гравці гастрольно-концертного ринку України наразі активно обговорюють можливість реалізації одного непростого закону… Який до небес може підняти й так високі ціни на квитки. І який може де-факто перекреслити гастрольне життя в країні через абсурдність і непродуманість багатьох дефініцій так званих змін до закону…

Отже, днями відбулося громадське обговорення змін до Закону «Про гастрольні заходи в Україні» (організатор - комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва).

Ці зміни вніс перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, і 18 жовтня 2011 року у першому читанні їх прийняли депутати Верхов­ної Ради. Законопроект ухвалили швидко й тихо, без обговорення у профільному комітеті, чого вимагає процедура. «За» проголо­сували 262 депутати з 376 присут­ніх, із них 181 - із фракції «Пар­тія регіонів», 11 - із фракції «НУНС», 25 комуністів, 20 - з «Народної партії» Литвина, 20 - із групи «Реформи заради майбут­нього» і п’ять позафракційних депута­тів. Із БЮТ не проголосував ніхто.

Після скасування на початку нинішнього року тривідсоткового гастрольного збору та гаст­рольного посвідчення (як обов’яз­кового для проведення культурних заходів в Україні) більшість учасників ринку чекали нового закону. Тим паче що в Міністерстві культури постійно обіцяли врегулювати новим законопроектом гаст­рольного життя нерезидентів нашої держави.

Зробити прозорим оподатковування іноземних гастролерів і тим самим спрямувати кошти на підтримку національного культурного продукту - ось мета, якою прикриваються автори проекту, лобіюючи безграмотний (із погляду конституційності та законності) проект. Із текстом законопроекту можна ознайомитися на сайті ВРУ.

Віднині за гастрольне посвідчення, яке тільки видадуть (а можуть і не видати чиновники місцевих органів влади), треба платити від 1 до 5% аншлагової вартості концерту/спектаклю/шоу. Посвідчення це (дозвіл, по суті) видається на платній основі (за винятком благодійних заходів), і термін його дії обмежений датою проведення гастролей.

За гастрольне посвідчення мають платити не тільки нерезиденти, а й українські організатори заходів або незалежні артисти, котрі намагаються гастролювати в Україні. Причому плата ця - внесок за можливість подати заявку на організацію заходу. Кошти за невидане посвідчення не повертаються. Якщо ж у процесі його одержання ви змінили не тільки місце проведення, а й час (в артиста спізнився літак, наприклад), платіть штраф у розмірі 20% від аншлагової вартості гастрольного проекту! Сам факт видачі (чи невидачі) посвідчень на проведення гастролей дозволяє владі не тільки брати хабарі, а й - це головне - регулювати список виконавців та колективів, які виступають на сценах України.

Віднині, прикриваючись законами («Про захист суспільної моралі», «Про авторське право та суміжні права», «Про захист прав споживачів» і «Про захист тварин від жорстокого поводження»), можна заборонити, наприклад, театральні постановки Жолдака чи Віктюка, адже «високодуховний» чиновник здатний побачити там натяк на «деморалізацію», «культ насильства». А послатися на закон про захист суспільної моралі, як ми знаємо, можна в будь-якому зручному випадку.

Встановлюється плата за гастрольні заходи - 1-5% від аншлагової вартості, тобто від вартості всіх, можливо, проданих квитків, зокрема тих, на яких не зазначається ряд і місце. Такий різновид плати з самого початку антиконституційний (як можна заплатити щось із непроданого продукту?), бо це своєрідний податок, а встановлювати податок Міністерство культури не має права. Решту різновидів зборів заборонено законом.

У статті 9 законопроекту вста­новлюється розмір цієї плати: 1% від аншлагової вартості - для гастролей виконавців та колективів у жанрах «театрального, академічного музичного, народного музичного мистецтва, автентичного фольклору»; 3% - для естрадних, циркових колективів і окремих виконавців; 5% - для шоу. Відмінність між шоу і виступом естрадного колективу в законі не прописана. Тобто в законопроекті з самого початку закладається корупційна маржа.

Як відрізнити виступ виконавця від шоу-програми? Цей обов’язок ляже на чиновників… Ось вам ще один привід для корупції.

До речі, щоб заплатити всі ці збори, доведеться підвищити вартість кожного квитка на 25-50%! Отже, буде невигідно займатися гастрольним бізнесом (останнім часом цей ринок упав на 50%).

Припустімо, ви все-таки платили «внески», які впадуть у держбюджет. Що далі? А далі в Мінфіні не знайдуть коду, за яким можна використовувати кошти на просування українського культурного продукту. Запитаєте: чому? Відповідь: перед громадським обговоренням змін до Закону «Про гастрольні заходи в Україні» був депутатський запит про використання коштів, які накопичувалися у фонді від сплати скасованого на початку нинішнього року гастрольного збору. Відповідь приголомшила більше, ніж сам закон. Виявля­ється, гастрольний збір усі оператори ринку платили справно й навіть перевиконували план. Але жодної копійки з цього фонду не було спрямовано на підтримку (чи створення) національного культурного продукту.

Коментуючи цей факт, Ксе­нія Ляпіна сказала, що коли шукати винних, то знайдеться один, і це буде «прибиральниця»… Коментарі, так би мовити, зайві.

Є й ще одне досить важливе запитання. Виручені гроші Мін­культ планує спрямовувати, крім усього іншого, «на розвиток гаст­рольної діяльності вітчизняних колективів та виконавців». Яких? Наша естрада, за винятком «ВВ», «Океану Ельзи» (та ще кількох), не завжди збирає зали в регіонах України, тому й не проходять всеукраїнські тури. Усі знають, що наш естрадний цех працює переважно не на касу, а за гонорар (і їм ні холодно ні жарко від цього закону).

Якщо говорити про класичну музику, оперних виконавців, експериментальні театри, теат­ральні фестивалі і навіть про лялькові театри з-за кордону, то після ухвалення цього «закону» багато хто не доїде до України (адже їх прирівняють до західних виконавців, «які везуть валізами гроші з України»).

Крім того, для вітчизняних виконавців у цьому законопроекті передбачено статтю 10 «По­ря­док забезпечення державної підтримки гастрольної діяльності». В якій записано, що держава забезпечує таку підтримку за рахунок коштів Держбюджету і що обсяги цієї підтримки також визначаються бюджетом.

Тоді, вибачите, на що збиратимуться всі ці внески, перераховані в «державний спецфонд»?

Чи вони розчиняться в чиїхось кишенях, як і скасований гастрольний збір?

Ще одне... Цитата від екс-міністра культури Оксани Біло­зір: «Шановні, закон доведеться ухвалити, адже він уже пройшов перше читання».

Мовляв, можете збиратися скільки завгодно, а закон усе одно буде прийнято, бо в нас традиційно «гине мистецтво». А для його порятунку, так би мовити, усі засоби годяться. І антиконс­титуційні, і репресивні. Адже таких податків немає в жодній країні світу.

Взагалі, після уважного вивчення скандального закону складається враження, що міністра культури Михайла Кулиняка просто підставили, - стільки там неузгодженостей між статтями. Адже коли з документом оз­найомилися юристи Верховної Ради, то дійшли висновку, що його неможливо ні виправити, ні переписати, а потрібно просто скасовувати (закон із самого початку безграмотний: у ньому змішано фіскальний і регуляторний механізми зборів та багато іншого). Можливо, слід прийняти постанову про його відхилення. Нині формується робоча група з цього питання.

І останнє. Що потрібно зробити замість цього закону? Повернути гастрольний збір. Але створити грамотний і прозорий механізм розподілу отриманих коштів на підтримку національного культурного продукту, на розвиток гастрольної діяльності вітчизняних колективів та виконавців. Непогано б раз на рік звітувати перед представниками «національного культурного фронту» - кому й скільки грошей було відраховано з цього спецфонду…

Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА

Мінкульт - за аншлаги!

Після ухвалення нового Податкового кодексу в Україні було скасовано гастрольний збір, кошти від якого йшли на підтримку гастролей українсь­ких театральних та музичних колективів. Нині Міністерство культури підготувало зміни до Закону «Про гастрольні заходи в Україні», які дозволять виправити ситуацію.

Ключова відмінність плати за проведення гастрольного заходу від колишнього гастрольного збору - у механізмі розрахунку та жанровій диференціації. Раніше організатори гастролей платили 3% від так званого «валового збору», який традиційно мінімізується, оскільки значна кількість квитків продається «в тіні». Законопроект запроваджує поняття «аншлагова вартість» - це сумарна номінальна вартість повного комплекту підготовлених до реалізації квитків на один гастрольний захід, включно з тими, в яких не зазначено ряд і місце. Відсотки від цієї суми пропонується сплачувати залежно від виду заходу: за театральні постановки, концерти академічної та народної музики - 1%, естрадно-циркові вистави - 3%.

«Фактично йдеться про реформаторський закон для всієї гастрольної сфери, - вважає міністр культури і туризму України Михайло Кулиняк. - Його ухвалення не просто дозволить отримати значні кошти для підтримки гастролей українських театрів та музикантів, а й сприятиме запровадженню прозорих цивілізованих відносин між виконавцями, організаторами гастролей та державою. Адже в Україну, за рідкісними винятками, приїжд­жають «згаслі зірки», тоді як виконавці світової величини оминають нашу державу».

При цьому Міністерство культури спростовує твердження продюсерів про нібито неминуче зростання вартості квитків для глядачів. Аншлагова вартість навіть найдорожчого концерту в палаці «Україна» не перевищує одного мільйона гривень, тобто на підтримку вітчизняних теат­рів треба буде сплатити 30 тисяч гривень. Для порівняння: це вартість кількох квитків у партері. А плата за більшість гастрольних заходів буде від однієї до п’яти тисяч гривень. Більше того, у Мінкультури готові піти на комп­роміс і для всіх вітчизняних виконавців встановити 1% збору, залишивши 3% лише для закордонних естрадних виконавців та шоу-програм. І навіть у такому разі, за розрахунками фахівців Мінкульту, на підтримку гастролей українських театрів за рік вдасться зібрати 70-80 мільйонів гривень - а це принаймні на два порядки більше, ніж було виділено у 2009 році.

Після прийняття Закону «Про внесення змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні» у першому читанні відбулося його громадське обговорення: у Міністерстві культури пройшов круглий стіл, у роботі якого взяли участь міністр культури Михайло Кулиняк, директори провідних гастрольних компаній України, продюсери, керівники мистецьких колективів. Думки та пропозиції, висловлені на круглому столі, буде враховано при доопрацюванні законопроекту перед поданням його до Верховної Ради на друге читання.

Додатково.

Завдяки гастрольному збору, кошти від якого акумулювалися у Спецфонді, створеному для підтримки гастрольної діяльності, у 2009-2010 роках було профінансовано гастролі таких театральних колективів.

2009 рік

1. Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру до міст Запоріжжя, Дніпропетровськ, Харків.

2. Гастрольну поїздку комунального закладу «Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. В.Г.Магара» до міст Мелітополь, Бердянськ.

3. Чернівецького обласного театру ляльок до м. Донецьк.

4. Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша до міст Полтава, Дніпродзержинськ.

5. Міського комунального закладу культури «Дніпропетровський міський молодіжний театр-студія «Віримо!» до міст Черкаси, Хмельницький, Житомир, Луцьк, Тернопіль, Львів.

6. Львівського обласного музично-драматичного театру ім.Юрія Дрогобича до м. Харків, м. Кіровоград.

2010 рік

1. Гастрольну поїздку Кримського академічного театру ляльок до м. Полтава.

2. Гастрольну поїздку Львівського академічного обласного театру ляльок до м. Донецьк.

3. Гастрольну поїздку Донецького академічного обласного театру ляльок до м. Львів.

4. Гастрольну поїздку Кримського академічного українського музичного театру до міст Донецьк, Краматорськ, Маріуполь.

5. Гастрольну поїздку Херсонського обласного театру ляльок до міст Тернопіль, Івано-Франківськ.

6. Гастрольну поїздку Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В.Гоголя до м. Сімферополь.

7. Гастрольну поїздку Донецького обласного академічного українського музично-драматичного театру до м. Київ.

8. Гастрольну поїздку Дніпродзержинського музично-драматичного театру ім. Л.Українки до м. Чернігів.