Не згодні!

У числі «ДТ» від 1 квітня опубліковано матеріали пана Тараса Паньо, пані Наталки Партач та інтерв’ю з директором Інституту української мови Національної академії наук України В.Німчуком. Згадані публікації чомусь спрямовано проти робіт Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України зі створення національної словникової бази України. Більша частина цих публікацій мала на меті дискредитувати працю Українського мовно-інформаційного фонду НАН України – Інтегровану лексикографічну систему «Словники України», яка, між іншим, є першим повномасштабним українським електронним словником (на цей момент вже вийшло п’ять його версій).

Не вступаючи у дискусію з авторами статей, повідомляємо, що ми добре знаємо цю роботу, яка є видатним – за світовими критеріями – досягненням комп’ютерної лексикографії, одним з найбільших лексикографічних об’єктів, які досі створено у світі.

Гадаємо, що перед публікацією цих матеріалів варто було б порадитися із фахівцями.

Що стосується тверджень пана В.Німчука, то керований ним інститут взагалі досі не створив жодної серйозної самостійної лексикографічної праці, а все, що видавалося під його грифом у цій галузі, насправді є результатом роботи Інституту мовознавства імені О.Потебні, з лона якого у 1991 році вийшов Інститут української мови.

Натомість Український мовно-інформаційний фонд сформував концепцію Національної словникової бази України і рішенням Кабінету міністрів, яке було підписано ще у 2000 році Віктором Ющенком, його було призначено установою—координатором робіт зі створення цієї бази. На даний момент у серії «Словники України», яка є основою Національної словникової бази України, вже вийшло понад 50 лексикографічних праць — вони широко використовуються усіма українськими словникарями.

Переконані, коли б працівники редакції познайомилися з працями Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, то мали б зовсім інше уявлення і про його здобутки, і, зрештою, про його роль у розвитку сучасної комп’ютерної лексикографії та інформатики.

Володимир РУСАНІВСЬКІЙ, академік НАН України, доктор філологічних наук
Олександр ПАЛАГІН, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук