Музей Ханенків. Усе про Будду

Унікальна виставка "Будда. Той, хто пройшов світами сансари" об'єднала зусилля фахівців Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Одеського музею західного та східного мистецтв і приватного колекціонера Ігоря Понамарчука.

У створенні наукового опису та опрацювання матеріалів виставки брали участь співробітники Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України. Робота експозиції триватиме до середини грудня в будівлі, де розміщується європейська колекція Музею Ханенків у Києві.

Виставка побудована переважно на матеріалах, які можна зарахувати до ареалу поширення північного Буддизму, він був традиційним для Тибету, а також районів Китаю, Монголії та сусідньої з нею Бурятії.

Українські музеї містять порівняно великі колекції предметів із цих азійських регіонів і країн, датованих XVI-XIX століттями. Колекція київського музею налічує 180 одиниць, в одеському зібранні - близько 200. Це перша спроба об'єднати найкращі зразки з цих колекцій у єдиній експозиції.

З історії відомо, що Богдан Ханенко купив перші предмети буддійського культу для свого тоді ще приватного музею у 1905-1907 рр. на тлі захоплення європейської публіки Сходом. У 30-х роках минулого століття колекції буддійського мистецтва в музеях Києва та Одеси становили вже самостійні групи пам'яток, до яких завжди була прикута особлива увага вчених. Утім, з іншого боку, в радянські часи їх не часто виставляли напоказ, їх вивчення не заохочувалося з ідеологічних міркувань. До того ж спеціалістів, які могли б вивчити ці пам'ятки й дати їм наукову оцінку, були лічені одиниці.

Завідувачка наукового відділу мистецтв країн Сходу в музеї Ханенків та одна з кураторів виставки Галина Біленко згадує, що в 1959 р. Київ відвідав син художника Миколи Реріха, індолог і тибетолог Юрій Реріх. Він ознайомився з буддійською колекцією київського музею і для низки експонатів, які особисто оглянув, зробив свої описи.

У незалежній Україні з 90-х років минулого століття вивчала пам'ятки буддійського мистецтва сходознавець і тибетолог, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського Олена Огнєва, яка виявила й описала буддійські пам'ятки не тільки музеїв Києва та Одеси, а й ряду інших міст країни (див. "Тибет Олени Огнєвої", "Дзеркало тижня. Україна", №26, 18.07.2014 р. ). Завдяки її зусиллям пощастило також уточнити й розширити описи тих експонатів, які колись дав Юрій Реріх.

Ідею нинішньої виставки Олена Огнєва виношувала тривалий час. Живописні полотна (т.зв. ікони-танка) і скульптурні зображення, представлені на виставці, розповідають про земний шлях індійського принца Сіддгартхи Гаутами (VI-V ст. до н.е.), який став Буддою, тобто Просвітленим, Пробудженою істотою.

Особливість виставки в тому, що відвідувач ніби проходить весь цей шлях, що привів історичного Будду Шак'ямуні до пізнання нірвани - стану, в якому він зміг, як вірять буддисти, зупинити нескінченні цикли своїх перероджень, звільнитися від страждань. Хоча в буддизмі немає чіткого визначення цього стану, відомий буддолог Євген Торчинов описував нірвану як таку собі принципово відмінну від емпіричної форму позаособистісного буття.

Експонати виставки описують "12 діянь" Будди Шак'ямуні на шляху через світи сансари: народження на небесах і сходження на землю, входження в лоно матері та народження, опанування мистецтв, насолода життям при царському дворі й відмова від трону, аскеза, наближення просвітлення і боротьба з демонами, які його переслідують, досягнення стану Просвітлення, дарування вчення послідовникам та відхід у нірвану.

Скульптуру Будди перед відходом у нірвану надав для виставки приватний колекціонер Ігор Понамарчук. Будда, що лежить на правому боці, підперши голову рукою, дає останні настанови своїм учням, - дуже популярний сюжет у всіх країнах, де поширений буддизм. Вік кам'яної статуї з Китаю, за оцінкою експертів, - 1500 років, і можна сказати, що це теж один із шедеврів буддійського мистецтва, який перебуває в нашій країні.

І.Понамарчук зазначив, що з 30 предметів його колекції організатори виставки відібрали найбільш цінні, які не мають аналогів у вітчизняних музеях. За його словами, вони для нього володіють особливою енергетикою й красою, а участь у виставці колекціонер пояснює прагненням дати можливість співвітчизникам через долучення до цієї краси збагатитися "морально, культурно та духовно", почати змінюватися і вдосконалюватися.

Унікальність виставки ще й у тому, що вона вперше дає цілісне уявлення про аспекти буддійського вчення, про життя Будди Шак'ямуні через інтерпретацію і пояснення представлених експонатів - кожної картини або кожної скульптури - із залученням фрагментів із класичних текстів. Побачити, як виглядають старовинні тибетські тексти та предмети буддійського культу, також можна в залах виставки.

Олена Огнєва зазначила, що останніми роками виставки, присвячені життю Будди, відбувалися в австралійському Мельбурні, Нью-Йорку, Амстердамі. В Індії та Непалі, де, за переказом, народився, жив і проповідував Будда, тривають дослідження й археологічні розкопки, які приносять нам нові унікальні артефакти.

Тому можна сказати, що виставка в музеї української столиці, присвячена життю Будди, підтримує глобальний інтерес до буддійського вчення і буддійської традиції.

Завершує експозицію невелика ікона-танка, яка демонструє відвідувачам "Колесо буття" (санскр. Бхавачакра), - це своєрідна "схема" сансари. Згідно з буддійським вченням, наш світ складається з шести областей (світів). Верхні сегменти описують три благі народження - божеством, святим, людиною. Гірше народитися твариною, духом або мешканцем буддійського пекла. Перехід між світами (станами), притому як угору, так і вниз, відбувається через благі або неблагі діяння, які нагромаджуються в результаті життя кожної істоти і впливають на її карму. У центрі колеса ми побачимо свиню, змію та птаха, які представляють "три отрути" - невігластво, лихі наміри (гнів) і прив'язаність (жадібність, хтивість), три стани затьмареної свідомості, які не дозволяють вирватися за межі сансари, примушують людину знову й знову страждати. Таким чином, ця картина, створена, очевидно, в Калмикії у XIX ст., є наочним посібником для універсальної буддійської проповіді.

Буддисти вважають, що втілення живої істоти в людській подобі - унікальний дарунок, який дається не кожному й не завжди. Тільки людина здатна пробудити свій розум, тільки так з'являється можливість розірвати ланцюг перероджень і вийти за межі сансари. Для цього потрібні праведне життя та добрі вчинки. Адже, як вважають деякі буддисти, в кожного з нас є "зародок" стану Будди, добре начало, яке при хорошому догляді здатне привести до Просвітлення. Але навіть якщо цього не станеться саме в цьому житті, добрі справи принесуть благо всім живим істотам, які нас оточують.

Може, відвідини виставки в Музеї Ханенків допоможе комусь пройти через світи сансари.